Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації

Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації об'єкти культурної спадщини України, що занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та не підлягають приватизації.

Регіон Кількість об'єктів культурної спадщини,
що не підлягають приватизації
АР Крим 186
Вінницька область 240
Волинська область 121
Дніпропетровська область 6
Донецька область 12
Житомирська область 11
Закарпатська область 96
Запорізька область 13
Івано-Франківська область 130
Київська область 24
Кіровоградська область 51
Луганська область 4
Львівська область 178
Миколаївська область 19
Одеська область 94
Полтавська область 45
Рівненська область 64
Сумська область 13
Тернопільська область 70
Харківська область 40
Херсонська область 11
Хмельницька область 176
Черкаська область 30
Чернівецька область 90
Чернігівська область 61
Київ 331
Севастополь 191

Історія

Перелік було затверджено 23 вересня 2008 року Законом України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» № 574-VI, набув чинності 17 жовтня того ж року. Був опублікований у[1]:

12 лютого 2010 року згідно з Законом України „Про внесення змін до Закону України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»“ № 1887-VI до переліку були внесені зміни[2], якими до пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, було віднесено ще 10[3] об'єктів, зокрема[4][5]:

  • будинок колишніх офіцерських зборів, який відноситься до першої половини XIX століття (Сімферополь), комплекс споруд Лівадійського палацу, великий палац, в якому проходила кримська Ялтинська конференція в 1945 році, церква Воздвиження Хреста Господнього, палац Фредеріка, колодязь з химерами, колона Махмуд-Хана, леви парадного входу Великого палацу, ковані ворота Італійського дворика Великого Палацу, фонтан в Італійському дворику, фонтан Марія в Арабському дворику, фонтан на східному фасаді Великого Палацу, фонтан Лівадія (всі — Крим);
  • комплекс палацу Олександра III, зокрема, палац Олександра III, напівкругла опорна стіна з арками, вазами, ліхтарні колонами і фонтанами, опорна стіна з 4-рівневими сходинками, скульптурами сфінкс, вазами, стовпами опорна стіна з вазами і тумбою (Крим);
  • монастир Шолдан, що включає великий та малий печерні храми, келії, господарські та інші печерні споруди;
  • печерний монастир Чельтер-Мармара, в який включені храмові руїни, печерні господарські споруди та ряд будинків;
  • комплекс Юсупівського палацу (Крим);
  • замок Паланок (Мукачево, Закарпатська область);
  • вілла «Анна» та вілла «Марина» санаторію «Робочий уголок», будинок художника Л. Ф. Лагоріо у місті Феодосія, садово-парковий архітектурний комплекс санаторію «Ялта» ЧФ РФ.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.