Перерва Анатолій Антонович

Анатолій Антонович Перерва (12 квітня 1949 — 24 березня 2018) — український журналіст та поет[1].

Анатолій Антонович Перерва
Народився 12 квітня 1949(1949-04-12)
Вербівка, Балаклійський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Помер 24 березня 2018(2018-03-24) (68 років)
Харків, Україна
Громадянство  Україна
Діяльність журналіст, поет
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1977)
Жанр поезія
Премії

Життєпис

Народився 12 квітня 1949 року в селі Вербівка Балаклійського району Харківської області. У 1977 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

У 1966—1979 рр. — працював кореспондентом районних газет у селищі Нова Водолага та м. Балаклія Харківської області заступником редактора Харківської молодіжної газети «Ленінська зміна». Обирався відповідальним секретарем Харківської організації Спілки письменників України (1979—1994). За рекомендаціями Василя Мисика та Миколи Шаповала його прийнято до Спілки письменників України у 1979 р., після виходу в світ першої збірки поезій «Живіть, жита» (Х.: Прапор, 1978).

3 2000 р. — член Асоціації українських письменників.

В літературу прийшов як поет, але пише також сатиру і гумор (пародії та епіграми), художню публіцистику, поетичні тексти для пісень, перекладає з білоруської, молдовської, грузинської та російської мов.

Анатолій Антонович брав активну участь у громадській роботі: обирався головою правління Благодійного фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича, сприяв відкриттю і становленню в Харкові Літературного музею. З 1994 року працював заступником директора з наукової роботи Харківського літературного музею[2].

Помер 24 березня 2018 року

Автор поетичних збірок
  • «Живіть, жита», «Голоси криниць», «Серед білого дня», «На зламі літа», «Соло і голос вещедождей», «Чистий четвер», «Полювання без ліцензії», «Невимовне», «Перевесло слова і сльози», «Небесна ясність». Його вірші перекладено польською, молдовською, російською, киргизькою, болгарською і марійською мовами.

Нагороди та відзнаки

Література
  • Анатолій Перерва // Письменники Харкова: довідник. — Х., 2003. — С. 129—131.
  • Анатолій Перерва // Хрестоматія з літератури рідного краю. — Х., 2001. — С. 317—319.
  • Ільїницька О. П. Перерва Анатолій Антонович / О. П. Ільїницька // Літературна Харківщина: довідник. — Х., 1995. — С. 257.
  • Перерва Анатолій [Електронний ресурс] // Національна спілка письменників України[3].

Примітки
  1. Помер харківський поет Анатолій Перерва
  2. На 69-м году оборвалась жизнь известного украинского поэта
  3. Національна спілка письменників України. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.