Пересторога (твір)

«Пересторо́га»[1] — антиуніатський полемічний анонімний твір, створений 1605 на противагу трактату греко-католицького митрополита київського, галицького і всієї Руси Іпатія Потія «Poselstwo do papieża rzymskiego Sixta IV od duchowieństwa i od książάt i panów ruskich w roku 1476» (Вільня, 1605). У творі владики Іпатія розгорталося канонічне обґрунтування прийняття православними Флорентійської унії церков (1439).

Обставини

Написана 1605 року або на початку 1606 р. під впливом праць Івана Вишенського та інших полемічних творів, подає історію боротьби українського народу проти засилля католицизму та унії і викриває політику Варшави в Україні.

Є зразком української полемічної літератури початку 17 ст. Хоча на думку літературознавців, за стилем твір відрізняється від инших пам'яток полемічної писемності початку XVII століття, бо в ньому об'єднані власне полемічно-публіцистичний памфлет та опис реальних подій. Праця написана мовою, близькою до розмовної, рясно збагачена народними фразеологізмами. Антигероями Перестороги є Михаїл Рогоза та Іпатій Потій, а власне героєм і зразком для наслідування — князь Костянтин Василь Острозький.

Одні дослідники авторство «Пересторо́ги» приписують українському церковному діячу святому Іову Борецькому. Инші, серед яких, зокрема, Іван Франко[2] — діячу Львівського братства Юрію Рогатинцю.

1879 А. Попов висунув гіпотезу, що автором твору міг бути пресвітер церкви святого Вознесіння у Львові, діяч Львівського Успенського братства, нотар-хроніст берестейського православного собору Андрій Вознесенський.[2]

У Російській імперії твір «Пересторо́га» трактувався у вульгарному дусі — як суто антипольський, а ієрархи Унійної Церкви в російській інтерпретації зазнали ще більших карикатурних метаморфоз, ніж їх міг уявити сам анонімний автор.

Примітки
  1. http://litopys.org.ua/old17/old17_01.htm
  2. М. Грицай, В. Микитась, Ф. Шолом. Давня українська література… — С. 125.

Джерела та література
  • Дзюба О. М. «Пересторога» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 139. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Грицай М., Микитась В., Шолом Ф. Давня українська література. — К.: Вища школа, 1978. — 416 с. — С. 125—132.
  • Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.
  • Самусік А.Ф. Палеміка вакол мэтазгоднасці дзейнасці брацкіх школ на беларуска-ўкраінскіх землях у пачатку XVII ст. // Государства Центральной и Восточной Европы в исторической перспективе: сборник научных статей по материалам IV Международной научно-практической конференции, Пинск, 20 – 21 декабря 2019 г. / редкол. : К.К. Шебеко [и др.]. Пинск: ПолесГУ, 2019. Вып. 4. C. 56-60.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.