Перехідний дипольний момент

Перехідний дипольний момент (англ. transition dipole moment) — осцилюючий електричний чи магнітний момент, може бути індукованим у молекулярній частинці електромагнітними хвилями. Його взаємодія з електромагнітним полем буде резонансною, якщо частота поля відповідає різниці енергій між початковим та кінцевим станом переходу (${\displaystyle \Delta E=h\nu }$). Амплітуда моменту пов'язана з моментом переходу ${\displaystyle M_{nm}}$. Розраховується як інтеграл від добутку хвильових функцій початкового ${\displaystyle \Psi _{n}}$ і кінцевого ${\displaystyle \Psi _{m}}$ станів спектрального переходу та відповідного оператора ${\displaystyle {\hat {D}}}$ дипольного моменту електроманітного випромінення.

${\displaystyle M_{nm}=e\int \Psi _{n}{\hat {D}}\Psi _{m}d\tau }$

де e — заряд електрона, τ — узагальнені координати.