Перла (газоконденсатне родовище)

Структура виявлена у 1979 році, власне родовище відкрите у 2009-му внаслідок буріння установкою Ensco 68 свердловини Perla-1X[1] в районі з глибиною моря 70 метрів. В ході подальшої розвідки споруджено ще три свердловини. Поклади вуглеводнів знаходяться на глибині біля 3000 метрів нижче морського дна у відкладеннях міоцену-олігоцену. Колектори — карбонати з відмінними характеристиками.

Запаси родовища оцінюються у 480 млрд.м³ газу[2].

Розробка провадиться консорціумом під операторством італійського нафтогазового гіганту Eni, який первісно мав по 50 % участі з іспанською Repsol. В 2014 році на етапі підготовки до видобутку венесуельська державна компанія PDVSA скористалась своїм правом на придбання 35 %, після чого у інших учасників проекту залишилось по 32,5 %.

Облаштування Перла передбачається за допомогою чотирьох платформ легкого типу, що обслуговуватимуть 26 свердловин. В 2015-му плавучий кран великої вантажопідйомності Stanislav Yudin встановив три платформи, доставлені на баржах із Мексиканської затоки. До початку видобутку компанія Seadrill використовуючи бурову установку LT-Super 116E спорудила сім експлуатаційних свердловин.

Виробництво газу розпочалось у середині 2015 року, при цьому Перла стало першим венесуельським офшорним газовим родовищем, введеним в експлуатацію. До кінця року видобуток досяг рівня 12,7 млн.м³ на добу, а за планами до 2020-го становитиме 34 млн.м³ на добу.

Газ надходить до берегової установки підготовки по трубопроводу довжиною 67 км та діаметром 750 мм, прокладеним відомою італійською компанією Saipem за допомогою суден Saipem 3000 та Castoro 7[3].