Перова ручка

Перо́ва[1] ру́чка, заст. вічне перо[2] — різновид ручки, канцелярське приладдя для письма на папері чорнилом або тушшю.

Сучасна перова ручка

Складається з корпусу з заправним механізмом, резервуару для чорнила і металевого роздвоєного пера. На сьогоднішній день витіснена з масового вживання практичнішими і дешевими інструментами писемності (кульковими ручками тощо). Найпоширеніші перові ручки з картриджно-конвертерною або поршневою системою заправки чорнила, рідше трапляється система важеля і вкрай рідко піпеткова система заправки.

Історія

Перова ручка (у вигляді гусячого пера) вперше з'явилася в Севільї (Іспанія) близько 600 року нашої ери. Металева перова ручка була вперше запатентована в 1803 році. Сталеві пера з'явилися в 1830-х роках і дуже скоро, до 1850-х років, використання гусячих пір'їн помітно знизилося, з причини різкого поліпшення якості сталевих пер.

Маркуваня на пері

Пізніше більшість виробників стали випускати пера з благородних металів, як правило золота. Виготовлення наконечників пера із зносостійких сплавів металів платинової групи іридію, родію, осмію тощо дозволило значно збільшити термін служби пера.

Перову ручку, як масовий письмовий прилад, перестали використовувати вже в другій половині XX століття.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.