Перший Донський округ

	Перший Донський округ
Центр	Константиновская

Пе́рший Донськи́й о́круг — адміністративна одиниця Землі Війська Донського й згодом області Війська Донського Російської імперії.

Окружне управління було в станиці Костянтинівській.

Географія

Площа території — 15 415,9 версти2.

Історія

1-й Дрнський округ створено серед 7 округів у складі Землі Війську Донському в 1802 році.

Козаки 1-го Донського округу вважалися верховими[1][2].

Козаки округу служили в наступних військових частинах:

легка кавалерія — 2-й Донський генерала Сисоєва, 19-й, 36-й, 8-й генерала Іловайського 12-го, 25-й, 42-й, 9-й генерал-ад'ютанта графа Орлова-Денисова, 26-й, 43-й, 52-й Донські козацькі полки[1].
кінна артилерія — 3-я, 10-а і 17-я Донські козачцькі батареї[1].
гвардія — Лейб-гвардії Козацький полк, Отаманський Лейб-Гвардії полк[3], Лейб-гвардії 6-а Донська козацька батарея[1].

У 1918 році з частин Усть-Медведицького, Донецького й Хоперського округів було утворено Верхньо-Донський округ.

Населення

Чисельність населення — 271 790 осіб, у тому числі чоловіків — 134 051, жінок — 137 739[4] (1897 рік).

Чисельність українців

5-та ревізія (1794 рік) — 3,3 тисяч осіб (8,9 %);
7-ма ревізія (1815 рік) — 8,9 тисяч осіб (18,3 %);
8-ма ревізія (1833 рік) — 5,3 тисяч осіб (8,8 %);
9-та ревізія (1850 рік) — 17,5 тисяч осіб (21,6 %);
10-та ревізія (1858 рік) — 10,7 тисяч осіб (12,0 %);
перепис 1897 року — 31,5 тисяч осіб (11,6 %);
перепис 1910—1917 року — 42,5 тисяч осіб (11,6 %).[5]

Адміністративний поділ

1913 рік

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 23 юрти:

Баклановська — станиця Баклановська,
Богоявленська — станиця Богоявленська,
Каргальська — станиця Каргальська,
Верхньо-Кундрючеська — станиця Верхньо-Кундрючеська,
Катерининська — станиця Катерининська,
Єрмаковська — станиця Єрмаковська,
Золотовська — станиця Золотовська,
Камишевська — станиця Камишевська,
Костянтинівська — станиця Костянтинівська,
Кочетовська — станиця Кочетовська,
Кумшацька — станиця Кумшацька,
Маріїнська — станиця Маріїнська,

Нижньо-Кундрючеська — станиця Нижньо-Кундрючеська,
Нижньо-Курмоярська — станиця Нижньо-Курмоярська,
Миколаївська — станиця Миколаївська,
Роздорська-на-Дону — станиця Роздорська-на-Дону),
Романовська — станиця Романовська,
Семикаракорська — станиця Семикаракорська,
Тернівська — станиця Терновська,
Усть-Бистрянська — станиця Усть-Бистрянська,
Филлиповська — станиця Филипповський,
Цимлянська — станиця Цимлянська,
Чортківська — станиця Чортківська.

На 1913 рік до складу 1-го Дпнського округу входило 5 волостей:

Зазерська — сел. Зазерсько-Кагальницький,
Кузнецовська — сел. Кузнецовська,
Іллінська — сл. Іллінка,

Мартинівська — слобода Мартинівка,
Орловська — слобода Орлівка,

1918 рік

На 1918 рік до складу округу входило 25 юртів:

Андрієвський (Княже-Андрієвський) юрт (станиця Андрієвська),
Баклановський юрт (станиця Баклановська),
Богоявленський юрт (станиця Богоявленська),
Верхньо-Кундрюческий юрт (станиця Верхньо-Кундрючеська),
Генерал-Єфремівський юрт (станиця Генерал-Єфремівська),
Катерининський юрт (станиця Катерининська),
Ермаковский юрт (станиця Єрмаковська),
Золотовский юрт (станиця Золотовська),
Камишевский юрт (станиця Камишевська),
Каргальський юрт (станиця Каргальська),
Костянтинівський юрт (станиця Костянтинівська — центр),
Кочетовський юрт (станиця Кочетовська),
Кумшацький юрт (станиця Кумшацька),

Маріїнський юрт (станиця Маріїнська),
Нижньо-Кундрючеський юрт (станиця Нижньо-Кундрючеська),
Нижньо-Курмоярський юрт (станиця Нижньо-Курмоярська),
Миколаївський юрт (станиця Миколаївська),
Роздорський юрт (станиця Роздорська),
Романовський юрт (станиця Романовська),
Семикаракорський юрт (станиця Семикаракорська),
Тернівський юрт (станиця Терновська),
Усть-Бистрянський юрт (станиця Усть-Бистрянська),
Филлиповський юрт (станиця Філіпповський),
Цимлянський юрт (станиця Цимлянська),
Чортківський юрт (станиця Чортківська).

Окружні начальники

Черевков, Евтей Іванович — під час Вітчизняної війни 1812 року. Сформував чотири полку (з 24-х-на-Дону), які рушили маршем 13 вересня 1812 року в район Тули[6].

Див. також

Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

Скорик А. П. Перший Донський округ: досвід історичної реконструкції: монографія / Пд.-Зростав. держ. техн. ун-т (НПІ). — Новочеркаськ: Лик, 2012. — 520 З.: іл., дод. — 22 С.. — ISBN 978-5-9947-0309-0
Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897.
Бугайов А. Нариси історії громадянської війни на Дону. — У двох книгах. Кн. 1. Лютий 1917 — лютий 1918 р.; Кн. 2. Лютий-квітень 1918 р. — Ростов/Дон, 2010, 2012.
Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. (Губернские итоги). Т. Т. 1—89. СПб., 1903—1905.
Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.
Кудрявцев Ст. Заснований Черевковым. Селище Вербенський Красносулінского району // Донський временник.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Скорик-1] Скорик А. П. Перший Донський округ: досвід історичної реконструкції: монографія / Пд.-Зростав. держ. техн. ун-т (НПІ). — Новочеркаськ: Лик, 2012. — 520 З.: іл., дод. — 22 С.. — ISBN 978-5-9947-0309-0

[2] Вейнберг Л. Донского Войска Область. — СПб., 1897.

[3] Бугайов А. Нариси історії громадянської війни на Дону. — У двох книгах. Кн. 1. Лютий 1917 — лютий 1918 р.; Кн. 2. Лютий-квітень 1918 р. — Ростов/Дон, 2010, 2012.

[autogenerated1-4] Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. (Губернские итоги). Т. Т. 1—89. СПб., 1903—1905.

[5] Кабузан, Владимир Максимович (2006). Украинцы в мире: динамика численности и расселения: 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва: Наука. с. 534.

[6] Кудрявцев Ст. Заснований Черевковым. Селище Вербенський Красносулінского району // Донський временник.