Петро (Карпусюк)
Єпи́скоп Пе́тро (Віктор Петро́вич Карпусю́к; 5 січня 1959, Берестя, Білорусь — 6 червня 2020) — єпископ Білоруського екзархату Російської православної церкви, єпископ Дятловський, вікарій Новогрудської єпархії.
Єпископ Петро | ||
| ||
---|---|---|
25 грудня 2013 — 25 грудня 2014 | ||
| ||
11 квітня 2006 — 25 грудня 2013 | ||
| ||
24 грудня 2004 — 27 грудня 2005 | ||
Наступник: | Софроній (Ющук) | |
| ||
24 липня 1992 — 24 грудня 2004 | ||
Обрання: | 17 липня 1992 | |
Наступник: | Стефан (Нещерет) | |
Альма-матер: | Московська духовна академія | |
Науковий ступінь: | Кандидат богослов'я | |
Діяльність: | священник | |
Народження: | 5 січня 1959 (63 роки) Брест, Білорусь | |
Смерть: | 6 червня 2020 (61 рік) | |
Священство: | 23 квітня 1982 | |
Чернецтво: | 18 березня 1982 | |
Єп. хіротонія: | 24 липня 1992 | |
Нагороди: | ||
Життєпис
1977—1979 — відбував службу у большевицькій армії.
1979 — поступив до Московської духовної семінарії.
18 березня 1982 — пострижений в чернецтво, 23 квітня — рукопокладений в ієродиякони. Служив як іподиякон Патріарха Пимена.
У тому ж році поступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1986 зі ступенем кандидата богослов'я.
15 квітня 1989 — рукопокладений в сан ієромонаха, далі зведений в сан ігумена.
1990 — зведений в сан архімандрита, призначений економом Троїцько-Сергієвої лаври.
1992 — призначений духовником та будівником у Хрестовоздвиженський Єрусалимський ставропігіальний жіночий монастир села Лукіно, Домодєдовського району Московської області.
17 липня 1992 — визначено бути єпископом Туровським та Мозирським.
24 липня — хіротонія.
24 грудня 2004 — призначений єпископом Бобруйським та Осиповичським[1]. 20 квітня 2005 титул змінений на «Бобруйський та Бихівський».
27 грудня 2005 — звільнений від управління Бобруйської єпархії[2].
11 квітня 2006 — призначений вікарієм Вітебської та Оршанської єпархії.[3]
25 грудня 2013— єпископ Сморгонський, вікарій Новогрудської та Лідської єпархії[4].
25 грудня 2014 — єпископ Дятловський, вікарій Новогрудської та Слонімської єпархії[5].
Помер від ускладнень коронавірусної інфекції 6 червня 2020 року.[6]
Нагороди
- орден прп. Сергія Радонезького ІІ — ІІІ ступенів;
- орден св. рівноап. кн. Володимира ІІІ ступеню;
- знак ордену прп. Євфросинії Полоцької;
- медаль прп. Сергія Радонезького I—II ступенів.
Примітки
- (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 24 декабря 2004. Журнал № 91
- (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 27 декабря 2005. Журнал № 98
- (рос.) Журналы заседания Священного Синода от 11 апреля 2006. Журнал № 3
- (рос.) ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 25-26 декабря 2013 года / Официальные документы / Патриархия.ru
- (рос.) ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 25 декабря 2014 года.
- Від коронавірусу помер схиєпископ Петро (Карпусюк)