Стефан (Нещерет)
Єпископ Стефа́н (цивільне Анатолій Володимирович Нещерет ; білор.:Анатолій Уладзіміравіч Нешчарэт; 3 січня 1966, село Вертіївка, Ніжинський район, Чернігівська область) — єпископ Російської православної церкви українського походження; архієрей Білоруського екзархату РПЦ з титулом «Гомельський та Жлобинський». Голова Комісії по канонізації святих Білоруського екзархату РПЦ. Випускник Київської духовної академії РПЦ.
Єпископ Стефан Анатолій Володимирович Нещерет | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
30 січня 2005 — 7 червня 2012 | ||
Обрання: | 24 грудня 2004 | |
Попередник: | Петро (Карпусюк) | |
Наступник: | Леонід (Філь) | |
Альма-матер: | Київська духовна академія (2002) і Московська духовна семінаріяd (1988) | |
Діяльність: | Диякон, пресвітер, парох, ігумен, архімандрит, архієпископ | |
Народження: | 3 січня 1966 (56 років)![]() | |
Священство: | 3 червня 1987 | |
Чернецтво: | 4 січня 1987 | |
Єп. хіротонія: | 30 січня 2005 | |
Нагороди: | ||
Життєпис
1982 — закінчив середню школу, жив у Чернігові, там проходив послух у архієпископа Чернігівського та Ніжинського Антонія (Вакарика). 1984 поїхав на навчання до Москви. 4 січня 1987 — пострижений в чернецтво у Московії, у Троїце-Сергієвій лаврі. Там само 14 січня — рукопокладений на ієродиякона, 3 червня — в сан ієромонаха.
1988 — закінчив Московську духовну семінарію. 2002 — Київську духовну академію.
Еміграція до Біларусі
1990 — емігрував до Біларусі, де призначений настоятелем Свято-Покровського храму в селі Корма, Добруського району, Гомельської області.
13 січня 1994 — зведений в сан ігумена. 14 жовтня 1997 — архімандрит. 22 грудня 1998 — благочинний Добрушсько-Кормянського церковного округу. 2000 — виконроб будівництва Свято-Іоано-Кормянського жіночого монастиря.
Єпископ
24 грудня 2004 — призначений єпископом Туровським та Мозирським БЕ РПЦ. 29 січня 2005 — наречений, а 30 січня — хіротонія. Автор акафісту (релігійних віршів) святому Іоану Кормянському та одного з варіантів акафістів українському святому — преподобному Лаврентію Чернігівському.
12 січня 2012 — призначений головою комісії по канонізації святих Білоруського екзархату.
7 червня 2012 — єпископ Гомельським та Жлобинським РПЦ.[1].
![](../I/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_(%D0%93%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C).jpg.webp)
3 вересня 2012 — настоятель Свято-Нікольського чоловічого монастиря у Гомелі і катедрального собору св. Петра і Павла РПЦ у Гомелі[2]. 2013 — у Синодальній комісії з канонізації святих[3].
Критика
У січні 2014 низка ЗМІ розповсюдила інформацію звинувачення протодиякона Андрія Кураєва на адресу єпископа Гомельського та Жлобинського Стефана (Нещерета) у тому, що він гомосексуал і спокушає священиків молодших себе по чину.[4][5]
Примітки
- ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 6-7 июня 2012 года (рос.)
- Журналы заседания Святого Синода Белорусской Православной Церкви от 3 сентября 2012 года (рос.)
- Журналы заседания Священного Синода от 12 марта 2013 года
- (рос.) Кураев опубликовал письма о «грязных приставаниях» в Церкви // Московский комсомолец.
- Кураев обвинил белорусского епископа Стефана в совращении воспитанников // Lenta.ru.
- (рос.) Патриаршее поздравление епископу Туровскому Стефану с 20-летием служения в священном сане