Печіко (газонафтове родовище)

Родовище відкрили у 1983 році, після чого більше десятиліття продовжувалась його дорозвідка. Поклади розташовані на глибині від 2100 до 3900 метрів.

Розробка родовища почалась у 1999 році через дві платформи MWP A та MWP B, на яких розміщені маніфольди та фонтанна арматура (MWP — manifold wellhead platform). Контроль процесів на платформах, включаючи управління фонтанною арматурою, відбувається з берегового терміналу. Від MWP A та MWP B проклали два 600 мм офшорні трубопроводи до наземних потужностей з підготовки нафти та газу у Senipah. Звідти до заводу з виробництва зрідженого природного газу Бонтанг веде газопровід довжиною 86 км та діаметром 1050 мм. Наприкінці 2001 додали третю MWP-платформу, з'єднану 500 мм перемичкою з MWP B. Крім того, до 2012 були встановлені п'ять допоміжних платформ для розміщення фонтанної арматури свердловин — SWP G, K, E, F та J (SWP — satellite wellhead platform). Для видачі додаткової продукції було споруджено ще два 600 мм трубопроводи до берегових потужностей, так що їх загальна кількість сягнула чотирьох.

Обсяг видобутку у 2000 році становив понад 9 млрд м³ у перерахунку на рік. До 2003 року потужності терміналу в Senipah розширили до 15 млрд м³ у перерахунку на рік.

Видобувні запаси оцінюються у 175 млрд м³ газу та 100 млн барелів нафти.[1][2]