Пишняк Галина Михайлівна

Галина Михайлівна Пишняк (у дівоцтві: Астапенко, 1975, с. Сойми, Міжгірський район, Закарпатська область) — акторка російського телебачення, співучасниця антиукраїнських фальсифікацій російської воєнної пропаганди. Брала участь як «свідок» у телесюжеті-фальсифікацiï про «розп'ятого 3-річного хлопчика» у Слов'янську.

Галина Пишняк
Ім'я при народженні Галина Михайлівна Астапенко
Народилася 2 жовтня 1975(1975-10-02) (46 років)
Сойми, Міжгірський район, СРСР
Країна  Україна
Діяльність акторка
Відома завдяки «свідок» у телесюжеті про розіп'ятого хлопчика
Батько Михайло Астапенко
Мати Олена Юріївна Астапенко
У шлюбі з Костянтин Володимирович Пишняк

Життєпис

Народилася у с. Сойми Міжгірського району на Закарпатті у працьовитій родині, мати — Олена Юріївна, батько Михайло Астапенко, родом з Білорусі, часто від'їжджав на заробітки і рано покинув дружину з чотирма дітьми[1]. Всі три брати Галини мають в Соймах добру репутацію, вважаються працьовитими людьми з «золотими руками», самі збудували своїм сім'ям будинки[1].

Галя росла проблемною дитиною, після школи вступила до Міжгірське профтехучилище швачок, але покинула навчання, рано почала пити та гуляти. У 19 років народила позашлюбну дитину, але не виховувала її. Малу дитину змушена була доглядати мати та молодший брат Галини Астапенко. Одного разу, згідно розповіді матері, будучи п'яною у компанії молодих людей на вулиці, наказала вбити власну матір — «Убийте її!». Потім вже вдома побила матір.

Коли дочці виповнилося 5 років, Галина Астапенко поїхала на заробітки у Чернігівську область, де вийшла заміж. Але цей шлюб проіснував недовго. Познайомилась в Києві з Костянтином Пишняком, вийшла за нього заміж і народила від нього четверо дітей.

Галина Пишняк виклала в мережі чимало фотографій із своїм чоловіком у камуфляжі та зі зброєю в руках.

  • Чоловік: Пишняк Костянтин Володимирович (нар. 1973), колишній службовець ДСО м. Києва. За власним зізнанням, служив у Беркуті. Згідно викладених Галиною в мережі фото, приєднався до терористичних формувань так званої ДНР[2].

Участь у фальсифікаціях російського телебачення

Сюжет з «розп'ятим хлопчиком в Слов'янську» був відзнятий російським телебаченням в Ростові[3].

23 січня 2015 року користувачем Facebook було висунуто припущення, що Галина знімалася ще у двох сюжетах російського телебачення — як жертва обстрілу блокпосту під Волновахою 13 січня та обстрілу у Донецьку 22 січня. Цей пост набрав 11 тисяч поширень, його передрукувало агентство УНІАН. Проте це припущення про участь спростував StopFake, вказавши на різницю у голосі та рисах обличчя трьох жінок.[4]

Цікаві факти
  • До останнього часу мала власну сторінку в російській соціальній мережі «Вконтакте» під прізвищем «Астапенко»[1].
  • У 2010 році Г. М. Астапенко подала заяву в Слов'янський міськвідділ міліції, у якій звинувала свою 16-річну дочку Астапенко Євгенію Володимирівну в тому, що та начебто вкрала в неї 1000 гривень[2].
  • 9 березня 2014 звернулась з заявою в Слов'янський міськвідділ міліції, в якій скаржилася, що її чоловік Костянтин Володимирович побив її. Наступного дня вона знову поскаржилася міліції, що чоловік забрав в неї паспорт і не віддає назад.
  • Згадується у книзі Макса Кідрука «Небратні»[5].

Див. також

Примітки
  1. Жінка, що розповіла в Росії про «звірства» української армії в Слов'янську, таки має якесь відношення до Закарпаття (ФОТО)
  2. МВС встановило автора історії про розп'ятого в Слов'янську дитину
  3. Російські журналісти визнали, що історія закарпатки про «розпятого» хлопчика у Слов'янську - вигадка
  4. Фейк: Героиня сюжета о «распятом мальчике» в Славянске оказалась среди «жертв» взрыва в Донецке. StopFake.org (ru-RU). 24 січня 2015. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. «Небратні» Макс Кідрук

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.