Пйотр Ян Потоцький
Пйотр Ян Пото́цький (пол. Piotr Jan Potocki; 1679 — 1726) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник примасівської гілки шляхетського роду Потоцьких гербу Золота Пилява. Чернігівський воєвода (1724–1726), сенатор. Белзький каштелян (з 1720). Староста черкаський, мостівський, тишовецький. Син Павела Потоцького і московської боярині Єлєни Салтикової.[1] До 1708 року був одружений із Людвікою Домбською (пом. після 1708[1]), яка була вдовою Францішека Денгоффа та белзького каштеляна Яна Анджея Сераковського,[2] від якої мав чотирьох доньок: Елеонору (другий чоловік — заторський староста Антоній Ґродзіцкі[1]), Терезу, Маріанну та Ельжбету. Одружився вдруге із Катажиною Ходоровською. Від неї мав трьох дітей: Магдалену, Йоанну й Теодора.
Примітки
- Potoccy (03) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Eugeniusz Janas. Sierakowski Jan Andrzej h. Dołęga (ok. 1640—ok. 1698) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskа Akademia Nauk, 1996. — Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 267. (пол.)
Джерела
- Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. Leipcieg, 1841. — тоm VII.
- Русский биографический словарь: Плавильщиков — Примо. — Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : тип. И. Н. Скороходова, 1910. — Т. 14. — С. 698—699. (рос.)