Ходоровські

Ходорівські, також Ходоровські (пол. Chodorowscy) cпольщений руський боярський (шляхетський) рід часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Герб роду Корчак. Прізвище походить від назви поселення Ходоростав (тепер Ходорів Львівської области). Представники роду шлюбами були пов'язані з Бучацькими, Вишневецькими, Яблоновськими та іншими. Певний час представники роду були власниками Будзанова,[1] Зарваниці.[2]

Варіант гербу Ходорівських — Корчак

Володимир Пшик припускав, що рід міг походити від боярина Василя Волчковича (сина Вовчка з Дроговижу), згаданого в документах за 13761392 роки, зокрема, свідком в грамоті короля Ягайла для галицького воєводи Бенедикта. Василь Волчкович, можливо, син «Влочконе з Дроговижа» — свідка з грамот польських королів.

Представники

Анна Ходоровська-Дольська
  • Василь Волчкович, дружина — Барбара
    • Дмитро Волчкович, його опікуном в дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
      • Іван
      • Юрій (Юрша)

За даними Бартоша Папроцького, було троє рідних братів: Щенсний (Фелікс, по ньому залишилося три сини: галицький хорунжий Микола; Симон, дружиною якого була Будзановська; Іван (Ян), його дружиною була[3] Анна Претвичівна, дочка Бернарда[4]).


Див. також

Примітки

  1. Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.
  2. о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — С. 9.
  3. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi… — Т. 1. — S. 282.
  4. Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 118. — S. 435. (пол.)
  5. Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
  6. Koniecpolscy (01) Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  7. Malechów 1), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 7. (пол.) — S. 7. (пол.)
  8. Jazłowieccy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  9. С. 208—210.
  10. Tarłowie (01) Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  11. Jabłonowscy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  12. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 472. (пол.)
  13. Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 289. (пол.)
  14. Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 12. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
  15. Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34. (в примітках)
  16. Boniecki A Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 8. (пол.)
  17. Potocki family (пол.), (англ.)
  18. Zbaraski-Wisniowiecki family (англ.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.