Плавуча дослідницька платформа
Плавуча дослідницька платформа (англ. Floating Instrument Platform) — несамохідний науково-дослідницький корабель, що належить ВМС США і використовується Морською фізичною лабораторією Інституту океанографії Скриппса при Каліфорнійському університеті. Корабель має спеціальну конструкцію, великі баластні баки на кормі дають можливість затоплювати його до вертикального положення (кормою вниз), що робить цю платформу дуже стійкою, здатною протистояти великим штормам. На платформі виконують дослідження з гідроакустики, океанографії, метеорології та спостерігають за морськими ссавцями.
.jpg.webp)
| Плавуча дослідницька платформа | ||
|---|---|---|
| FLoating Instrument Platform | ||
 | ||
| Платформа у вертикальному положенні | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | науково-дослідний | |
| Держава прапора |  США | |
| Належність | Scripps Institution of Oceanography | |
| Корабельня | Gunderson Brothers Engineering Портленд, штат Орегон | |
| Спущено на воду | 1962 | |
| Статус | діючий | |
| Ідентифікація | ||
| Номер ІМО | 9180229 | |
| Номер MMSI | 338040561 | |
| Параметри | ||
| Довжина | 108 м | |
| Ширина | 7,93 м | |
| Осадка | 3,83 м (горизонтальне положення) 100 м (вертикальне положення) | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | нема | |
| Гвинти | нема | |
| Швидкість | 7 — 10 вузлів | |
| Екіпаж | 5 членів екіпажу 11 вчених | |
| Озброєння | ||
108-метровий дослідницький корабель був збудований як стабільна платформа для дослідження поведінки звукових хвиль під водою, що робить його найстарішим, як і раніше діючим і одним з найнеординарніших дослідницьких кораблів ВМС США.
Будова корабля-платформи
Корабель-платформа був розроблений у 1960-х роках Каліфорнійським університетом і побудований в Портленді, штат Орегон, інженерною компанією Gunderson Brothers Engineering. У червні 1962 року він був спущений на воду. У 1995 році отримав грант — два мільйони доларів для модернізації обладнання.
.jpg.webp)
Корпус завдовжки 108 метрів забезпечений резервуарами для води, які заповнюються і спричиняють затоплення судна. Після часткового затоплення баластних танків корма корабля поступово занурюється у воду і вре́шті-ре́шт платформа стає вертикально, ніби буй. Ця затонула частина працює як якір, щоб забезпечити стійкість платформи, залишаючись зануреною. Над водою залишаються видимими тільки ≈ 17 м передньої частини його корпусу. Тому на морі з 9-метровими хвилями вертикальні коливання корпусу корабля не перевищують 3 см.
Маневр перевертання триває приблизно півгодини, а екіпаж залишається на борту корабля. Меблі мають поворотну систему, яка змушує їх рухатися, а санвузли та душі дублюються, одні для горизонтального положення корабля, а інші для вертикального положення платформи. На платформі можуть проживати п'ять членів екіпажу та до одинадцяти вчених. Оскільки дослідження на кораблі тривають декілька тижнів, для зручного проживання екіпажу каюти сплановані так, що користуватися ними можна при обох положеннях корабля.
.jpg.webp)
Щоб захистити вимірювальне обладнання та прилади від можливих завад з боку двигуна, валопри́воду і гребних гвинтів (вібрація, шуми) на кораблі нема власної енергетичної установки.
.jpg.webp)
Для повернення корабля у горизонтальне положення вода з танків видувається стиснененим повітрям. Корабель не є автономним і його потрібно тягти на букси́рі до нового місця.
На кораблі проводилися дослідження поширення сейсмічних хвиль в океані, взаємодії різних шарів води, теплообміну між товщею води і поверхнею. Одним з останніх досліджень було складання тривимірного відображення океанічного шуму.[1]
Корабель може діяти по всьому світу, хоча його звичною зоною дії є західне узбережжя США.
Примітки
- Корабель, запроектований для перекидання damninteresting.com 28.11. 2005 (англ.)