Плаз
Плаз (від фр. place — «місце», у самій французькій він називається salle des gabarits, salle à tracer)[1] — майданчик, місце розбивки теоретичного кресленика судна в натуральну величину[2]. Являє собою закрите приміщення з рівною поверхнею підлоги, часто обладнане системою кондиціонування для підтримки постійної температури і вологості. За теоретичним креслеником виготовляють шаблони листів зовнішньої обшивки і шаблони деталей набору, а так само макети складних районів корпусу. Плази застосовуються також на підприємствах авіаційної промисловості.
Застосування
Плази поділяють на теоретичні і конструктивні.
- Теоретичний (розбивальний) плаз — призначений для викреслення (розбивання) крейдою теоретичного кресленика судна в справжню його величину. Має вигляд зали з підлогою, покритою чорною фарбою. По узгодженні кресленика корпус прорізається на підлозі ножем або нафарбовується особливою фарбою.
- Конструктивний (складальний) плаз — призначений для перекреслення з розбивального плазу кресленика корпусу судна зі справжніми обводами всіх шпангоутів, причому кожен шпангоут викреслюється з обома гілками. Являє собою гладко виструганий поміст, збитий з дощок.
Примітки
- Плаз // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Плаз // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Джерела
- Самойлов К. И. Плаз разбивочный // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Самойлов К. И. Плаз сборочный // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Плаз // Толковый Военно-морской Словарь. — 2010. (рос.)
- Плаз // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Плаз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.