Плаковицький замок

Плаковицький замок (пол. Zamek w Płakowicach, нім. Schloss Plagwitz) — одна з найбільших ренесансних оборонних споруд в Сілезії, розташована у колишньому селі Плаковиці, що у наш час є місцевістю у місті Львувек-Шльонський Нижньосілезького воєводства в Польщі.

Плаковицький замок
Плаковицький замок
Тип замок
Статус спадщини культурна спадщина Польщіd
Країна  Польща
Розташування м. Львувек-Шльонський, Нижньосілезьке воєводство
Архітектурний стиль Ренесанс
Адреса вул. Палацова, 4
Ідентифікатори й посилання
Плаковицький замок (Польща)
 Плаковицький замок у Вікісховищі

Історія

Перші оборонні укріплення на місці нинішнього палацу існували вже у 1480 році[1]. Будівництво більшого замку розпочав у 1550 році Румпольд Талькенберг, який замовив проєкт у італійського архітектора Франциска Парри[1]. Будівництво головної споруди тривало до 1558 року, а загалом праці було завершено до 1563 року[1]. Під час будівництва було споруджено трикрильну споруду з невеликим подвір’ям із клуатрами[1]. Це була найбільша оборонна споруда в Сілезії у XVI столітті. На межі XV—XVI століть Плаковиці стали власністю родини фон Шаффґоч, внаслідок шлюбу останньої представниці родини фон Талькенберг — Магдалени з з Каспаром фон Шаффґочем. У XVIII—XIX століттях замок двічі перебудовували. У XVIII столітті його власником був Отто фон Хохберг. Під час наполеонівських воєн замок було пошкоджено[1]. Французи пограбували та знищували бібліотеку та цінні колекції живопису[2].

Останнім приватним власником замку був Август Людвіг фон Ностіц-Рінек, від якого замок, у 1824 році, викупив легницький округ для облаштування там психіатричного шпиталю. Під час перебудови з інтер’єрів було усунуто багато прикрас, камінів, картушів та порталів. Шпиталь діяв тут до 1945 року. Під час Другої світової війни німці здійснювали у сусідньому павільйоні евтаназію хворих, а тіла спалювали в крематорії.

Після 1945 року в замку розміщувалася військова частина. У 1954—1956 роках замок ще перебував у досить хорошому стані. У 1952—1959 роках тут знаходився величезний дитячий будинок. У 1966—1974 роках будівля перейшла до батальйону військ територіальної оборони. Донині про їх присутність нагадують написи на стінах внутрішнього двору. У 1967 році замок було частково відновлено[1]. Після того як його залишили військові, замок почав занепадати. З 1992 року він належить Християнському центру «Елім» баптистської церкви, який займається його ремонтом[3].

Архітектура

Будівля складається з трьох двоповерхових крил, що оточують внутрішнє подвір'я клуатрами. Їхні аркади опираються на іонічні колони[1]. По кутах знаходяться сходи. З четвертої сторони подвір'я замикає куртиновий мур[1]. На подвір'я веде в'їзна брама з порталом, перед якою знаходиться кам’яний міст, перекинутий через оборонний рів[1]. У лівому куті порталу розміщений медальйон із зображенням Рампольда фон Талькенберга[1]. Також збереглися ренесансні прикраси фасадів[4].

Світлини
  • Передній фасад замку
  • В'їзний портал
  • Портал замку

Примітки
  1. Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach. Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 302–306. ISBN 978-83-89102-63-8. OCLC 612761974.
  2. Olczak, Mariusz. (2000). Lwówek Śląski i okolice : przewodnik historyczny (вид. Wyd. 1). Warszawa: Oppidum. ISBN 83-912314-3-7. OCLC 163505254.
  3. Płakowice - zamek, zachowany w całości. zamki.net.pl. Процитовано 29 травня 2020.
  4. Gaworski, Marek (1974- ). (2012). Najpiękniejsze zamki, pałace Śląska i pogranicza polsko-czeskiego. Strzelce Opolskie: Wydawnictwo Matiang. с. 30. ISBN 978-83-932293-6-9. OCLC 829897560.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.