Планетарна передача
Планета́рна переда́ча (епіциклічна передача, планетарний механізм) — зубчаста передача, в якій геометричні осі одного або декількох зубчастих коліс (сателітів), підтримуваних водилом, є рухомими по концентричній відносно центрального колеса траєкторії[1]. Планетарну передачу з одним ступенем вільності називають звичайною (типовою), планетарну передачу з двома ступенями вільності називають диференціалом. Застосовуються в транспортних і вантажопідйомних машинах, приводах верстатів тощо.
Планетарний механізм
Елементи планетарної передачі
Деталі планетарного механізму мають спеціальні назви[1]:
- зубчасте колесо із зовнішніми зубами, розташоване в центрі механізму, називають центральним або сонячним;
- колесо зі внутрішніми зубами називають короною або епіциклом;
- колеса, осі яких рухомі, називають сателітами;
- рухому ланку, на якій встановлено сателіти, називають водилом. Її на кінематичних схемах зазвичай позначають або цифрою, або латинською буквою h.
Види планетарних передач
Планетарна передача в дії. Водило нерухоме
До типових планетарних передач належать:
- однорядний планетарний механізм (планетарний механізм Джемса);
- дворядний планетарний механізм (механізм Давида):
- з одним зовнішнім і одним внутрішнім зачепленням;
- з двома зовнішніми зачепленнями;
- з двома внутрішніми зачепленнями.
Однорядний планетарний механізм
Дворядний планетарний механізм з двома зовнішніми зачепленнями.
Дворядний планетарний механізм з двома внутрішніми зачепленнями
Див. також
- Планетарний кривошип
Примітки
- ДСТУ ISO 1122-1:2006 Передачі зубчасті. Словник термінів. Частина 1. Визначення, що стосуються геометрії (ISO 1122-1:1998, IDТ)
Література
- Кіницький Я. Т. Теорія механізмів і машин: Підручник. — К.: Наукова думка,2002. — 660 с. — ISBN 966-00-0740-Х
- Теорія механізмів і машин. Курс лекцій для студентів напряму підготовки 0902 «Інженерна механіка» денної та заочної форм навчання / Б.I.Червоний, Рівне: НУВГП , 2006. — 216 с.
- Кореняко О. С. Теорія механізмів і машин: Навчальний посібник / За ред. Афанасьєва М. К. — К.: Вища школа, 1987. — 206 с.
- Артоболевский И. И. Теория машин и механизмов. — М.: Наука, 1988.
Посилання
- Планетарна передача / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.