План Доза

План Доза,[1][2][3] також план Дауеса[4] — план економічного оздоровлення Німецькоï Держави після Першої світової війни.

У квітні 1924 р. американським банкіром Чарлзом Дозом і британським міністром закордонних справ Джозефом Остіном Чемберленом було розроблено план економічного оздоровлення Німецької Держави, названий «планом Доза». У серпні того ж року його затвердила Лондонська міжнародна конференція.

План складався з трьох частин і мав на меті забезпечити сплату Німецькою Державою репарацій відновленням її господарства. Для цього, насамперед, потрібно було зміцнити німецьку марку і забезпечити виконання країною бюджету.

Умови «плану Доза»

  • Скорочення можливостей для Французької республіки здійснювати санкції проти Німецької Держави
  • Союзники виводять окупаційні війська з Руру
  • Німецька Держава щорічно сплачує певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд марок за рік та збільшуючи до 2,5 млрд марок за рік у термін чотири роки)
  • Німецький державний банк має бути реорганізованим під проводом союзників
  • У джерела покриття репарацій мають бути включені прибутки держави за рахунок акцизних, митних та транспортних податків
  • США надають Німецькій Державі значні позики (близько 800 млн марок).

Виконання плану і наслідки

У зв'язку з прийняттям плану Доза, між Французькою республікою і Бельгією з одного боку, і Німеччиною — з другого, було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських військ.

План Доза діяв до 1929 року. Він відрегулював репараційні платежі, сприяв ввозу іноземного капіталу в Німеччину. До вересня 1930 р. сума іноземних (головним чином американських) капіталовкладень в Німецькій Державі склала 26-27 млрд марок, а загальна сума німецьких репараційних платежів за той же період — дещо більше 10 млрд марок. Ці капітали сприяли відновленню промислового виробництва, яке вже 1927 року досягло передвоєнного рівня. Частка Німецької Держави у світовому експорті збільшилася з 5,73% у 1924 р. до 9,79% у 1929 р.

План Доза знаменував зупинення дискримінації Німецької Держави в європейській політиці. Внаслідок виконання плану Доза США отримали великі прибутки у вигляді відсотків від позик і дивідендів від прямих інвестицій у промисловість.

Цікаві факти

Чарльз Доз отримав Нобелівську премію миру 1925 року.

Джерела

  • Богатуров, А.Д. (2000). Системная история международных отношений в IV томах. Том І. События. Москва: Московский рабочий. ISBN 5-89554-138-0. (рос.)
  • План Дауэса. Финансовое восстановление Германии. Доклад комиссии Дауэса / Предисл. и общ. ред. проф. Н. Н. Любимова. — М.: Финансовое изд-во, 1925. — 268 с. (рос.)

Література

  • Чарльз Доз // Дахно І.І.. Історія держави і права. Навчальний посібник- довідник. — К.: Центр навчальної літератури,2006. — 408 с.. 2006

Примітки

  1. Дахно І.І.. Історія держави і права. Навчальний посібник- довідник. — К.: Центр навчальної літератури,2006. — 408 с.. 2006
  2. Американці за Незалежність України, радянська влада конфісковує золото та роздор в армії (08.12.1929 | № 50) / Правда (Львів). Проба Пера (українською). Процитовано 9 січня 2021.
  3. Доз Чарлз Ґейтс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. К. : Тека, 2006.
  4. І. С. Покровська. Дауеса план // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.