Пластина
Пласти́на (від прасл. *plastъ) — тонка смуга з цупкого матеріалу[1][2]:
- Біметалева пластина
- Пластина (будівельна механіка)
- Тектонічна пластина
- Фотопластина
- Пластина — розколота, розпиляна навпіл колода; обапіл[1].
Пластинка
Пластинка, платівка (від нім. Platte)[2] — назва деяких предметів:
- Грамофонна платівка — диск з пластичного матеріалу із звуковим записом для програвача, патефона або грамофона.
- Фотоплатівка — шматок скла, покритий світлочутливим шаром для фотографічних знімків.
- Листкова пластинка — розширена плоска частина листка рослини; листок без черешка та піхви.
- Грибна пластинка — одна з складок нижньої сторони шапки (гіменофору) у деяких грибів.
Див. також
Примітки
- Пластина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 565.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.