Плато Онтонг-Ява

Плато Онтонг-Ява — велике океанічне плато, розташоване в Тихому океані на північ від Соломонових островів. Плато має площу близько 2 мільйонів км², що можна порівняти з розмірами Аляски, його потужність досягає 30 км. Плато має вулканічне походження і складається переважно з базальтів. Плато, разом з деякими іншими утвореннями, є частиною однієї великої трапової провінції, вилив якої сформувало плато Онтонг-Ява і стало одним з найбільших вулканічних вивержень на Землі за останні 300 млн років[1][2]. Було викинути до 100 мільйонів км³ магми, яка покрила близько 1% поверхні Землі.

Плато Онтонг-Ява

Плато Онтонг-Ява сформувалося 120 - 125 млн років тому, центр мантійного плюма названо Луїсвілльською гарячою точкою[3]. Час формування плато відповідає початку крейдяної океанічної аноксичної події.

Більшість порід, що складають плато, датовані нижньою крейдою (125 - 119 млн років тому), але також є сліди вторинного вулканізму, що стався за 20 - 40 млн років, в епоху верхньої крейди.

Це плато було сформовано під водами Тихого океану, і в основному все ще знаходиться під водою, хоча зіткнення Соломонових островів з плато Онтонг-Ява підняло частину цього плато, включаючи острови Сан-Крістобаль, Малаїта і північну половину острова Санта-Ісабель, над рівнем моря. Плато має декілька великих підводних гірських утворень, одне з яких утворює атол Онтонг-Джава.

Примітки

"the Manihiki and Hikurangi Plateaus [...] we interpret as remnants of a formerly contiguous Ontong Java–Manihiki–Hikurangi large igneous province". Tim J. Worthington; Roger Hekinian, Peter Stoffers, Thomas Kuhn and Folkmar Hauff (30 мая 2006). Osbourn Trough: Structure, geochemistry and implications of a mid-Cretaceous paleospreading ridge in the South Pacific. Earth and Planetary Science Letters 245 (3–4): 685–701. Bibcode:2006E&PSL.245..685W. doi:10.1016/j.epsl.2006.03.018. Процитовано 14 березня 2007.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Brian Taylor (31 января 2006). The single largest oceanic plateau: Ontong Java-Manihiki-Hikurangi. Earth and Planetary Science Letters 241 (3–4): 372–380. Bibcode:2006E&PSL.241..372T. doi:10.1016/j.epsl.2005.11.049. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 22 травня 2007. Summary.
Antretter, M.; Riisager, P.; Hall, S.; Zhao, X.; and Steinberger, B. (2004). Modelled palaeolatitudes for the Louisville hot spot and the Ontong Java Plateau, in Origin and Evolution of the Ontong Java Plateau Geological Society, London, Special Publications, v. 229, p. 21-30. DOI:10.1144/GSL.SP.2004.229.01.03.

Література

J. G. Fitton, J. J. Mahoney, P. J. Wallace, A. D. Saunders, ред. (2004). Origin & Evolution of the Ontong Java Plateau. Special Publication 229. Geological Society. ISBN 978-1862391574.

Ресурси Інтернету

Large Igneous Provinces: Ontong Java Plateau, Клайв Нил, университет Нотр-Дама.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] "the Manihiki and Hikurangi Plateaus [...] we interpret as remnants of a formerly contiguous Ontong Java–Manihiki–Hikurangi large igneous province". Tim J. Worthington; Roger Hekinian, Peter Stoffers, Thomas Kuhn and Folkmar Hauff (30 мая 2006). Osbourn Trough: Structure, geochemistry and implications of a mid-Cretaceous paleospreading ridge in the South Pacific. Earth and Planetary Science Letters 245 (3–4): 685–701. Bibcode:2006E&PSL.245..685W. doi:10.1016/j.epsl.2006.03.018. Процитовано 14 березня 2007.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Brian Taylor (31 января 2006). The single largest oceanic plateau: Ontong Java-Manihiki-Hikurangi. Earth and Planetary Science Letters 241 (3–4): 372–380. Bibcode:2006E&PSL.241..372T. doi:10.1016/j.epsl.2005.11.049. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 22 травня 2007. Summary.

[Antretter-3] Antretter, M.; Riisager, P.; Hall, S.; Zhao, X.; and Steinberger, B. (2004). Modelled palaeolatitudes for the Louisville hot spot and the Ontong Java Plateau, in Origin and Evolution of the Ontong Java Plateau Geological Society, London, Special Publications, v. 229, p. 21-30. DOI:10.1144/GSL.SP.2004.229.01.03.