Плоска система

Пло́ска систе́ма в будівельній механіці — система (тримальна конструкція), у якій осі симетрії всіх елементів і ліній дії зовнішніх сил лежать в одній площині[1].

Розрахункова схема плоскої рами з прикладеними зовнішніми навантаженнями (сині стрілки) та реакціями опор (червоні стрілки)

Сукуп­ність сил, лінії дії яких лежать в од­ній площині, на­зива­ють плоскою системою сил. Довільну плоску систему сил мож­на за­мі­нити од­нією си­лою — головним век­то­ром, що дорівнює сум­і усіх сил сис­те­ми, і од­нією па­рою сил, мо­мент якої називається головним моментом і дорівнює алгебричній сумі мо­мен­тів усіх сил сис­те­ми відносно обраної точ­ки. За­мі­на довільної плоскої системи сил головним век­то­ром і головним мо­мен­том є попередньою опе­ра­цією пе­ред визначенням рівнодійної сил та її мо­мен­ту. Для рів­нов­аги плоскої системи сил не­об­хі­дно і дос­та­тньо, щоб алгеб­ричні сум­и про­єк­цій усіх сил на осі ко­ор­ди­нат х та у дорівнювали ну­лю і щоб ал­геб­р­ична су­ма мо­мен­тів цих сил відносно довільної точ­ки площини тако­ж дорівнювала ну­лю.

В будівельній практиці системи такого типу в ізольованому вигляді не використовують (вони, як правило, просторово з'єднані між собою), однак, щоб спростити інженерні розрахунки, чимало споруд у розрахункових схемах досліджують як плоскі. Так, просторову ферму покриття будівлі чи споруди при дії вертикального навантаження розраховують як одну плоску систему, а горизонтальні в'язі і горизонтальні сили, що діють на них (тиск вітру тощо), — як другу плоску систему. Якщо будівельну конструкцію (башту, кран, купольне покриття тощо) неможливо розчленувати на окремі плоскі системи, її розраховують як просторову систему.