Пліній (кратер)

Пліній (лат. Plinius) — великий місячний ударний кратер, розташований на кордоні між морем Ясності і морем Спокою. Назву присвоєно на честь Гая Плінія Секунда (Плінія Старшого, (лат. Gaius Plinius Secundus)) — давньоримського письменника-ерудита, автора «Природної історії», та затверджено Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Кратер порівняно молодий, утворення його відноситься до ератосфенского періоду[1].

Фотографія кратера з борту Аполлон-17
Характеристики кратера
Пітат

Координати 15.36° пн. ш. 23.61° сх. д. / 15.36; 23.61
Діаметр 43 км
Глибина 4.3 км
Довгота ранкового
термінатора		 336°
Епонім Пліній Старший

Пітат

Опис кратера

На південному заході від кратера знаходиться кратер Росс, на заході — Гемські гори і кратер Аль-Бакрі, на північному заході мис Архерузія, на північному сході — кратер Дауес. На півночі від кратера знаходиться «система борозен», названа по імені кратера, і невеликий кратер Бракетт[2]. Селенографічні координати центру кратера 15.36° пн. ш. 23.61° сх. д. / 15.36; 23.61, діаметр 41,31 км[3], глибина 3,07 км[4].

Кратер має масивні зовнішні укоси, гострий вал, террасовіднимі внутрішні схили валу, кілька овальну форму. У західній частині один з піків вала досягає вивищення 1800 м над навколишньою місцевістю, середнє піднесення вала над навколишньою місцевістю становить 1060 м, над дном чаші кратера 3240 м[5]. Зовнішня частина вала порізана численними глибокими долинами. Особливо помітна пологих в південній частині вала, що має трикутну форму з основою 16 — 19 км. Дно чаші кратера помітно світліше навколишньої місцевості, горбкувате, з більш рівною східною частиною і центральним піком складної форми висотою близько 900 м[1]. Система променів біля кратера відсутня. Обсяг кратера становить 1412 куб.км.[5].

Кратер Пліній знаходиться в області більш темних і менш старих порід, в порівнянні з поверхнею моря Ясності, що складаються з ільменіту (тітаністого залізняку) і відноситься до числа кратерів, в яких зареєстровано температурні аномалії під час затемнень. Пояснюється це тим, що подібні кратери мають невеликий вік і скелі не встигли покритися реголітом, надають термоізолююча дію. Реголіт в околицях кратера має великий вміст гелію-3 і є перспективним районом для його промислового освоєння в майбутньому.

Ще одна особливість кратера — цікава гра світла і тіні в північній частині внутрішнього схилу валу (на нижній фотографії — у правій частині), що нагадує багатьом зображення давньоєгипетського бога Хору.

Короткочасні місячні явища

У кратері спостерігалися короткочасні місячні явища у вигляді світіння в тіні. На наведеному графіку представлено перетин кратера в різних напрямках, масштаб по осі ординат вказано в футах, масштаб в метрах вказаний у верхній правій частині ілюстрації.

Перетин кратера

Супутникові кратери

Ці кратери прийнято позначати на картах літерою, розміщеною біля їх центру з того боку, що найближчий до кратера «Пліній»[6]

Пліній широта довгота Діаметр
A 12,99° N 24,17° E 3,45 км
B 14,09° N 26,27° E 6,55 км

Посилання

Примітки
  1. Пліній кратера на сайте «The Moon Wiki»
  2. Кратер Плиний на карте LAC60
  3. Справочник Международного Астрономического Союза
  4. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000
  5. Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
  6. Bussey, B.; Spudis, P., (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-81528-2.(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.