Пнікс
Пнікс (грец. Πνὐξ) — це невисокий та невеликий за площею кам'янистий пагорб в центрі Афін, розташований неподалік від західного схилу пагорба Акрополя. Починаючи з 507 до н. е. тут проводились народні збори афінських громадян — екклесії, першого в історії людства демократичного органу влади.
Історія
На Пнікс збирались усі громадяни Стародавніх Афін. Кворум звичайно становив 5-6 тисяч громадян, проте в разі вирішення питань надзичайного значення у зборах могли взяти участь до 15 тисяч громадян. При цьому терраса могла вміщувати до 10 тисяч осіб, звідси і пішла назва пагорба: у перекладі грец. Πνὐξ буквально означає «давка». З трибуни Пніксу, яка збереглась донині, промовляли усі найвідоміші давньогрецькі оратори, серед них Перикл, Фемістокл, Арістід, Нікій, Алківіад. Саме тут Демосфен засуджував царя Філліпа ІІ Македонського у своїх «Філіппіках».
Пнікс як такий був утіленням демократичного принципу «ісігорія» (грец. ισηγορία), що означає рівні права усіх громадян визначати політику. Головуючий на зборах відкривав кожну зустріч, звертаючись до громадян з питанням: «Хто бажає говорити?» Двома іншими принципами афінської демократії були «ісономія» (грец. ισονομία) — рівність усіх громадян перед законом та «ісополітія» (грец. ισοπολιτεία) — загальне рівне голосування і право бути обраним. Після остаточного завершення робіт з будівництва Театру Діоніса на південно-східному схилі Афінського акрополя Національні збори обрали його своїм постійним місцем.
На одному зі схилів Пніксу була облаштована в'язниця, відома, зокрема, тим, що в ній утримувався один із найвидатніших давньогрецьких філософів Сократ (470 — 399 до н. е.) після арешту за обвинуваченням у «розбещенні молоді Афін своїми радикальними висловами». Пізніше його було засуджено до смертної кари і змушено прийняти отруту.