Податковий агент

Згідно з пп. 14.1.180 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.[3]

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ , податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексудля місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань передбачені ст. 43 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно із п. 43.4 ст. 43 Кодексу платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Кодексу контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов’язання – є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Враховуючи вищевикладене, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.[4]

На податкових агентів покладено обов’язок щокварталу подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2 ПКУ).

Отже, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку за формою N 1ДФ такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність.

Питання оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем, яка перебуває на загальній системі оподаткування, регулюється ст. 177 ПКУ, а фізичною особою – підприємцем, яка є самозайнятою особою, – ст. 178 ПКУ.

Під час нарахування (виплати) вищезазначеним фізичним особам доходу безпосередньо пов’язаного з їх підприємницькою та/або незалежною професійною діяльністю, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності та/або як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Податковий агент заповнює та подає до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу за формою N 1ДФ, де зазначає суму нарахованого і виплаченого доходу на користь інших підприємців, проте ПДФО при цьому не утримується і не сплачується.

При нарахуванні (виплаті) підприємцем доходу фізичній особі - підприємцю (фізичній особі – підприємцю, яка провадить незалежну професійну діяльність) за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору прирівнюються до працівника чи роботодавця, − ПДФО таким податковим агентом утримується (п. 177.8, п. 178.5 ПКУ)[5]

Податковим агентом платника ПДФО — орендодавця відповідно до його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільсько-господарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар(п. 170.1.1 ПКУ). Об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендногоплатежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (п. 170.1.1 ПКУ). Податковим агентом платника ПДФО — орендодавця під час нарахування до-ходу від надання в оренду об'єктів нерухомості інших, ніж зазначені в п. 170.1.1ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чиприсадибну ділянку), є орендар (п. 170.1.2 ПКУ). Об'єкт оподаткування ПДФО при отриманні доходу від надання в орендуоб'єктів за виключенням земельної ділянки сільськогосподарського призначен-ня, земельної частки (паю), майнового паю визначається виходячи з розміруорендної плати, що зазначена в договорі оренди, але не менше, ніж мінімальнасума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди (п. 170.1.2 ПКУ).Доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду) та житловий найм(піднайм) оподатковуються ПДФО податковим агентом під час їх виплати та заїх рахунок (п. 170.1.4 ПКУ). Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник податку — орендодавець (п. 170.1.5 ПКУ).[6]