Познанське воєводство (1314—1793)

По́знанське воєво́дство (лат. Palatinatus Posnaniensis, пол. Województwo poznańskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1314—1793 роках. Створене на основі земель Великопольського князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на заході Великопольщі. Головне місто — Познань. Очолювалося познанськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Середа. Мало представництво із 9 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&016166.072000016 166,72 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0297292.&&&&00297 292 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Південна Пруссія королівства Пруссія.

Познанське воєводство
Герб
Адм. центр Познань
Країна  Корона Королівства Польського
Регіон Великопольська провінція
Населення
 - повне
Площа
 - повна 16 166 км²
Дата заснування 1314
Дата ліквідації 1793
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Познанське воєводство

Повіти

Сенатори

Примітки
  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.