Покровська церква (Крюків)

Покровська церква - православна церква в посаді Крюкові Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз у складі міста Кременчука Полтавської області), що існувала з 1828 року до 40х років XX ст.

На передньому плані Покровська церква з дзвіницею

Опис

Церква розташовувалася в Крюкові на Базарній площі, де починалася вулиця Херсонська (зараз вулиця Івана Приходька на місці будинків 23 та 29). Була збудована у 1828 році на місці старої дерев'яної церкви.

Памятна книжка Полтавської губернії за 1865[1] рік згадує Покровську церкву у списку Церков, що мають найбільшу кількість прихожан у містах (більше 2 тисяч). Число прихожан зазначено 4941. Для порівняння Соборна Кременчуцька церква зазначена, як така, що має 3244 прихожан.

Опис церкви надається в Кліровій книзі по Полтавській Єпархії на 1902 рік за № 517-519[2]:

Посада Крюкова Покровська церква, кам'яна, з такою самою дзвіницею, холодна, збудована у 1828 році. Церковна сторожка - кам'яна. Наявна церковна бібліотека. У приході церкви однокласна церковно-приходська чоловіча, з жіночим відділенням, школа, що розташована в окремій будівля на погості Кладовищенської церкви. Церковно-приходська опіка. Церкві належать три будинки, один з них церковна сторожка при Кладовищенській церкві, а також два будинки для квартир священника, діакона та двох псаломщиків. Землі ружної 125 дес. Платні у рік: двум священникам по 70 рублів кожному, одному священнику 35 рублів, діакону 18 рублів, псаломщику 15 рублів. Церква від консисторії у 120 верстах.

В приході також ще дві церкви:

а) [№ 518] кам'яна, тепла, в ім'я Святої мучениці Олександри, що збудована у 1842 році на одному погості з Покровською церквою;

б) [№ 519] на приходському кладовищі кам'яна, з такою самою дзвіницею, Успенська церква, що збудована у 1877 році.

Прихожан 3204 душ чоловічої статі та 3169 душ жіночої статі.

В приході селища - Картина [можливо малось на увазі Калантир], Курчанівка, Чечелева, Демуровка, Садки, Плотникова, Деївка.

Священники: протоієрей, Феодор Дмитрієв Архангельський - у сані священника з 1865 р., наперстний хрест 1893р.; Петро Григоров Богданович - у сані священника з 1885 р., скуфья 1901р.; Дмитро Іоаннов Григорович у сані священника з 1899р.

Діакон Іоанн Васильєв Стефанович - у сані з 1884 р.

Псаломщики: диакон Василій Петров Опрятов - у сані з 1901 р., діакон Іоанн Василбєв Зубковський - у сані з 1901р. та Віктор Захарієв Дорошенко.

Церковний староста купець Андрій Іванов Каєвич.

Клірова книга по Полтавській Єпархії на 1912 рік нає наступний опис Покровської церкви за № 481-483 (1 окр.)[3]:

Посад Крюків. Покровська церква, кам'яна, з окремою дзвіницею; холодна, збудована в 1828 році; при ній Царице-Олександрівська церква [№ 482], тепла, збудована в 1842 році; приписна кладовищенська Успенська церква [№ 482], збудована в 1877 році; дво-класна церковно-приходська школа; квартири для чотирьох священників по 5 кімнат в 864 куб.арш., двум псаломщикам по 2 кімнати в 324 куб.арш.; платні 1-му та 2-му священнику по 68 р. 70 коп., 3-му священнику 34 р. 30 коп., диякону 17р. 64 коп., 1-му псаломщику 14р. 70 коп.; ружної землі 125 десятин; прихожан привілігованих 101, міщан 1 755, селян 6 599; селищ 7 від 2 до 5 верств; станція Крюків [-] верств; пристань Кременчук [-] верств; поштова контора Крюків; відстань від Констисторії 120 верств, від благочинного 4 версти. Священник Петро Іоаннов Гребинський, Кирило Андреєв Сокологорський, Дмитро Іоаннов Григорович, Михайло Іоаннов Коропов, диякон Іоанн Васильєв Стефанович, псаломщик - диякон Іоанн Васильєв Зубковський, псаломщик Григорій Хрисанфов Бєленський; церковний староста міщанин Лука Трофимов Дубина; заштатний протоієрей Феодор Дмитрієв Архангельський.

Історія

Покровська церква була закрита з приходом радянської влади у 1937 році. 17 жовтня 1937 року газета «Вагонобудівник» радісно повідомляє про закриття останньої церкви у Крюкові: «Як більмо в оці стояла в Крюкові Покровська церква, що перетворилася на прапор ще недобитих ворогів, стягуючи під свою покрівлю антирадянські елементи з колишньої Кременчуцької округи, отруюючи релігійним опіумом чесних громадян. Уряд Української РСР задовольнив чисельні клопотання і вимоги трудящих Крюкова. Останнє вогнище мракобісів – Покровську церкву закрито. Її приміщення, де не один десяток років дурили чесних людей казками про бога і рай на небесах, відвертаючи увагу від соціалістичного будівництва на радянській землі, буде переустатковано під культурний заклад».[4] Були репресовані священик Покровської церкви Василь Зіновійович Гончаренко та протодиякон Іван Федорович Биков.

Покровська церква можливо відновлювала діяльність під час нацистської окупації, так як у списках працівників Успенської церкви у вересні 1943 року значиться Дегтярьов Т.Ф., як староста Покровської церкви.[5]

За іншими даними Покровська церква була знесена ще до 1941 року.[6]

Інше

В Державному архіві Полтавської області зберігаються метричні книги Покровської церкви разом з метричними книгами Хрестовоздвиженської єдиновірської церкви - ф. 1011, оп. 3, справи 25-76. Метричні книги крюківських церков майже єдині метрики, які збереглися з усіх церков міста Кременчука.

  1. Бодянский, Павел (1865). Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год (рос.). Полтава. с. 293 (Отдел 1).
  2. Клірова книга по Полтавській Єпархії на 1902 рік. (російська). Полтава: Полтавська духовна консисторія. 1902. с. с. 276–277.
  3. Справочна Клірова Книга по Полтавскій Єпархії на 1912 рік (російська). Полтава: Канцелярія Духовної Констисторії. 1912. с. 115.
  4. Гришко, Лідія (2017). Хотілося б усіх поіменно назвати... (українська). Кременчук. с. 32. ISBN 978-617-641-056-0.
  5. Державний Архів Полтавської області, ф.Р-2642, оп.1, спр.64а, арк. 195
  6. А.Н. Лушакова, Л.И. Евселевский (2001). Улицами старого Кременчуга (російська).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.