Покусінська Людмила Василівна

Людмила Василівна Покусінська (нар. 1975) українська художниця, дизайнерка, науковиця, педагогиня. Членкиня Міжнародної асоціації «Союз дизайнерів». Тернопільська обласна премія імені Ярослави Музики (2016)[1]. Дружина Олексія Покусінського.

Людмила Василівна Покусінська
Народився 1975(1975)
м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСР Україна
Національність українка

Життєпис

Людмила Покусінська народилася 1975 року в місті Борщеві Борщівського району Тернопільської области України.

Закінчила Львівську академію мистецтв (2000). З 1999 року проживає у м. Рибніца (Молдова), де працює у філії Придністровського державного університету в місті Рибниця (Молдова).

Творчість

З 1999 року веде активну творчу діяльність, бере участь в міжнародних і регіональних, міських виставках, конкурсах, симпозіумах і конференціях.

Займається науково-методичною роботою, є автором монографій і статей, науковим керівником курсових та дипломних проектів. За час роботи у філії Придністровського державного університету в місті Рибниця нагороджена дипломами і почесними грамотами.

Працює в сфері декоративно-прикладного мистецтва і дизайну.

Учасниця:

  • Міжнародного симпозіуму «Шовкова косиця», с. Яворів, Івано-Франківської обл. Україна; виставки «Шовкова косиця”, м.Львів, Київ (1999—2001);
  • виставки-конкурсу молодіжної творчості, I місце в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», м Бендери (2005);
  • Республіканської виставки «Дні Придністров’я в Москві» (2007);
  • Міжнародної художньої виставки «Гагарінська весна», Московська обл .; виставки «Фестиваль портрета», м Тирасполь; виставки «ларіоновской вернісаж», м Тирасполь; звітної виставки «Спілки художників Придністров’я» (2011);
  • виставки присвяченої «X з’їзду Спілки художників Придністров’я» (2012).

У 2009 році картинною галереєю ім. А. В. Лосєва закуплений гобелен Людмили Василівни «Ангел — Хранитель».

Більше 5 років Людмила та Олексій Покусінські досліджували колекцію вишиванок Борщівського обласного краєзнавчого музею. Кожна з колекції з 70 сорочок, яка є у музеї, має свою історію. Відомо, звідки вишиванка, як звати вишивальницю, скільки їй років, чи вона корінна жителька цього села, чи прийшла туди в невістки. Зазвичай працювали влітку, коли приїздили в гості до рідних.

Результати своїх досліджень виклали в книзі «Борщівська народна сорочка. Матеріали. Крій. Техніка шитва. Колекція Борщівського краєзнавчого музею» (2013), яку називають енциклопедією борщівської вишивки, технологію якої вважали втраченою. Подружжя зайнялося таким дослідженням, аби не лише популяризувати Борщівську вишивку, а й передати її техніку для наступних поколінь. Завдяки їхній книзі, оволодіти цією технікою зможе кожна вишивальниця.

Нагороди та відзнаки

  • лавреатка відкритого конкурсу «Стародавнє місто на Дністрі» присвяченого 600-річчю міста Бендери. III — місце в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво», м Бендери (2008);
  • лавреатка Державної конкурсу «Рідне Придністров’я» — I місце в номінації «Образотворче мистецтво» (2010, декоративно-прикладне мистецтво).

Примітки

Джерела

  • Вандзеляк, Г. Ця неповторна Борщівська народна сорочка [Текст] : [про монографію «Борщівська народна сорочка» Людмили та Олексія Покусінських] / Г. Вандзеляк // Свобода. — 2016. — № 98 (16 груд.). — С. 4 : фот.
  • Садовська, Г. Покусінські, яким відкрилась борщівська сорочка [Текст] : [розмова з мистецтвознавцями, авторами наук. дослідження «Борщівська народна сорочка. Матеріали. Крій. Техніка шитва» Людмилою та Олексієм Покусінськими] / Г. Садовська // Вільне життя плюс. — 2017. — № 69 (6 верес.). — С. 6 : фот.
  • Покусинская Людмила Васильевна [Електронний ресурс] //Приднестровский государственный университет им. Т.Г.Шевченко : Филиал г.Рыбница. — Режим доступу: http://rfpgu.ru/page.php?[en]100, вільний. — Мова: рос., англ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.