Половчак Володимир Михайлович

Володимир (Волтер) Половчак (нар. 3 жовтня 1967, с. Волошиново) — американець українського походження, який у дитинстві став центром юридичної справи Половчак проти Міза після того, як у 12 років відмовився покинути Сполучені Штати й повернутися з батьками до Української РСР, яка входила тоді до складу СРСР.

Половчак Володимир Михайлович
Народився 3 жовтня 1967(1967-10-03) (54 роки)
Волошиново, Старосамбірський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  США
Місце проживання Дес-Плейнс

Передісторія

Сім'я Половчаків складалася з батьків Михайла й Анни та їхніх трьох дітей, які в січні 1980 року на запрошення однієї з сестер глави сімейства[1] приїхали до Сполучених Штатів з с. Волошиново Старосамбірського району, Львівської обл. Радянської України й оселилися у Чикаго. Пізніше того ж року батьки вирішили повернутися до СРСР, але двоє старших дітей, 17-річна Наталя і 12-річний Володимир, відмовилися. 13 липня 1980 року обидва полишили своїх батьків у Чикаго, щоб залишитися з двоюрідним братом у тому самому місті[2]. Батьки звернулися по допомогу в поліцію, щоб забрати назад своїх дітей, але за порадою Служби імміграції і натуралізації США (INS) при Держдепартаменті США, поліція вирішила не повертати дітей їхнім батькам, а натомість передати справу до суду штату Іллінойс.

Клопотання про надання притулку

19 липня 1980 року Володимир з допомогою свого адвоката подав клопотання про надання притулку під егідою INS, на підставі того, що в СРСР його потенційно можуть переслідувати як перебіжчика. Клопотання задовольнили та надали Володимирові тимчасовий політичний притулок до набуття ним повноліття[3].

Судова справа

Судова справа стала cause célèbre (вiдома справа) «холодної війни», після того як INS дозволила Половчаку залишитися в США проти волі його батьків, хоча ті вдалися до юридичних засобів, щоб повернути опіку над сином. Володимир і Наталія тоді жили зі своїм двоюрідним братом, а адміністрація Рейгана, яка їм симпатизувала, допомогла затягнути судові процедури, поки Володимирові не виповниться 18 років і він став повнолітнім. Натомість радянська влада стверджувала, що Володимира і Наталю фактично викрали[3].

У липні 1982 року на прохання конгресмена від демократів Пітера Пайзера відбулось слухання Володимира і Наталі Половчаків та їхнього адвоката Юліана Куляса перед підкомісією Палати представників для міжнародних справ. Володимир вказав на те, що у випадку депортації до СРСР йому загрожує довічне ув'язнення. На слуханнях також виступив радянський дисидент В'ячеслав Рєпніков, який погодився з тим, що в СРСР Володимирові не буде життя. Перед цим у червні конгресмен Пайзер провів бесіду з неназваним колишнім каґебістом, який стверджував, що в СРСР Володимирові загрожує психіатрична лікарня[4].

Цей випадок нагадує справу Еліана Гонсалеса, який не захотів повертатися на Кубу.

Подальша доля Володимира

1985 року Волтер Половчак став громадянином США. Після падіння Берлінської стіни почав кожні два роки відвідувати незалежну Україну і відновив стосунки з батьками. Батько помер 2008 року. Нині Волтер живе в передмісті Чикаго Дес-Плейнсі. Одружений, має двох синів.[5]

Творчість

1988 року видав книгу «Дитя свободи: Історія сміливого підлітка про втечу від батьків і Радянського Союзу в Америку»[3].

Див. також

Примітки
  1. Власні діти ігнорують Михайла Половчака. Свобода. Український щоденник. 1 травня 1982. Процитовано 4 січня 2018.
  2. 774 °F.2d 731, Anna POLOVCHAK and Michael Polovchak, Plaintiffs-Appellees, v. Edwin MEESE, III, United States Attorney General, and Michael Landon, District Director of the Immigration and Naturalization Service, Defendants-Appellants, Walter Polovchak, Intervening-Appellant. Nos. 85-2297, 85-2305. United States Court of Appeals, Seventh Circuit. Argued Sept. 9, 1985. Decided Sept. 10, 1985. Opinion Oct. 9, 1985.
  3. Ремовська, Олена (2 січня 2018). Дитя свободи з України: чим живе «наймолодший радянський перебіжчик». www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Процитовано 4 січня 2018.
  4. В.і H. Половчаки зізнавали перед конгресовою підкомісією. Свобода. Український щоденник. 31 липня 1982. Процитовано 4 січня 2018.
  5. 1980s newsmakers: Where are they now? By Cynthia Dizikes, Chicago Tribune reporter

Джерела
  • Shipp ER. Soviet boy to be a «free man» today. New York Times, October 3, 1985, Section A, Page 18, Column 1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.