Полонський парк

Поло́нський парк парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення в Україні. Розташований у місні Полонному Хмельницької області, на правому березі річки Хомори, за 2 км нижче за течією річки від Новоселицького парку.

Полонський парк
Категорія МСОПV (Охоронюваний ландшафт)
50°06′20″ пн. ш. 27°31′17″ сх. д.
Розташування:  Україна
Хмельницька область,
м. Полонне
Площа: 37 га
Заснований: перша пол. XIX ст.
(1960 — сучасний статус)
Країна  Україна

 Полонський парк у Вікісховищі

Загальна площа — 37 га. Статус надано згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105.

Закладений у першій половині XIX ст. Діонісієм Мак-Клером, ірландським пейзажним архітектором.

Парк

Каскадні ставки в Полонському парку

Місцевість, на якій розташовано парк, рівнинна, з нахилом в бік річки, біля якої є невеличке штучно створене озерце площею близько 8,0 га. Своєрідний пейзаж утворює сполучення світлих галявин, маленьких гаїв та каскад невеликих мальовничих ставків у північній частині. Головний вхід (у східній частині парку) утворюють чавунна брама та хвіртка з кам'яними стовпами.

Головна алея, що зв'язує основний вхід у парк із центральною частиною, прямолінійна і має довжину близько 100 м. Дві компактні групи хвойних дерев, розташовані симетрично з обох боків алеї і надають своєрідності центральній частині парку. Друга в'їзна дорога проходить паралельно центральній, на відстані близько 150 м південніше, і веде до ряду господарських будівель. Стара акацієва алея, що розпочинається старезним в'язом і сполучає її з алеєю що веде від головного входу.

Полонський професійний аграрний ліцей, що становить головний корпус справляє враження капітальної, дещо помпезної споруди. Будівля цегляна, двоповерхова, з цоколем, побудована у формі літери «Т». Ризаліт включає досить глибоку, високу і квадратну нішу, в яку вбудовано два стовпи, що поділяють нішу, на три глибокі отвори і слугують для кріплення балкону і високого фронтону п'ятикутної форми.

Головний корпус ліцею розташований у приблизно геометричному центрі парку. Головна в'їзна алея, палац і три будинки розташовані на центральній осі, яка умовно ділить парк на праву (північну) та ліву (південну) частини.

Південна частина

Південна частина парку обмежувана земляним валом, що зберігся частково і місцями досягає 0,5 м. Він обсаджений рядом ялин. Тут сконцентровані всі будівлі. За головним корпусом (із західного боку), зростає солітер ялини звичайної (діаметр стовбура 81,8 см), біогрупа старих акацій переходить у невелику діброву на березі річки. Старими акаціями висаджений і стрімкий схил річки Хомори.

На краю південної частини парку, над річечкою Різанкою, обіч дороги Новоселиця Полонне встановлений пам'ятник українським козакам, оборонцям краю від татарських набігів.

Північна частина

Північна частина парку створена пейзажними засобами як у плануванні доріг, так і в розташуванні доріг, лише по її східній межі проходить алея із чотирьох рядів ялини звичайної. Їх вічнозелені крони поряд з декоративними виконують вітрозахисні функції забезпечуючи сприятливіші умови для плодових садів. Посадки дерев досить добре збереглися і формують щільні зелені стіни.

Північною межею парку є ланцюжок з чотирьох ставків, які каскадом спускаються до звивистого берега р. Хомора. Останній є найбільшим і наймальовничішим. У місці його переходу в річку є старий місток на чотириметровій дамбі з чавунною ажурною загорожею.

Галявини

Оригінальність планування Полонського парку полягає в тому, що вся композиція південної частини парку вирішується навколо трьох галявин.

Найбільшою є галявина, розташована паралельно головній в'їзній алеї, по периметру якої ростуть різні види кленів- гостролистий, ясенелистий, польовий, клен-явір, а також граби, берези та унікальний екземпляр граба звичайного розсіченої форми (висотою 8 м та діаметром стовбура 71 см). У парку росте близько 50 видів дерев: ялина колюча, в'яз низький, клен Траутфеттера, липа американська, тополі біла та белінська, ясен пухнастий, сніжноягідник білий, бузок звичайний тощо. Використання території парку аграрним ліцеєм сприяє тому, що парк знаходиться у відносно задовільному стані.

Література

  • Заповідні перлини Хмельниччини., Т. Л. Андрієнко, Хмельницький, 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.