Береза

Береза (Bétula) — рід листопадних дерев та кущів родини березові (Betulaceae) [2]. В Україні поширені види переважно з гладенькою білою корою, при основі стовбура кора чорно-сіра, глибокотріщинувата. Проте у світовій флорі більшість видів беріз мають темне забарвлення кори. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Загальна кількість видів — близько 120 по всій Північній півкулі від субтропіків до тундри.

Береза
Період існування: іпр — наш час
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Березові (Betulaceae)
Підродина: Betuloideae
Рід: Береза (Betula)
L.
Види

≈ 60 видів[1] (див. текст)

Вікісховище: Betula

Дерева до 30 (45) м заввишки і кущі (Betula humilis, Betula nana). Граничний вік більшості видів беріз не перевищує 100—120 років, у берези жовтої — 150 років, окремі дерева досягають 300 років. Більшість беріз морозостійкі, за винятком гімалайсько-китайських, деяких японських і американської чорної берези, більш вимогливих до тепла.

Назва

Українське слово береза походить від прасл. *berza, яке виникло з пра-і.є. *bherg’os (звідки також лит. berzas, латис. bērzs, ос. barz, д.-інд. bhurjah), від кореня *bhereg «світитися, біліти». Від цього ж кореня походять: давн-англ. beorc, англ. birch, нім. Birke, нід. berk, норв. bjørk, швед. björk. Споріднене зі словами берест (лат. Ulmus), берест (кора берези)[3].

У слов'янських мовах: біл. бяро́за, рос. берёза, болг. бре́за, сербохорв. бре̏за, словен. brė́za, чеськ. bříza, пол. brzoza, в.-луж. brěza, н.-луж. brjaza[4]. Повнішу інформацію про назви роду іншими мовами дивіться на сторінці Betula проєкту Віківиди.

Гетеротипні синоніми[5]:

  • Betulaster Spach
  • Apterocaryon Opiz
  • Chamaebetula Opiz

Види

Рослини цього роду відрізняються високим плеоморфізмом; різні автори по-різному розглядають ранг деяких таксонів, що належать до роду. Зазвичай кількість видів оцінюється приблизно в сто[6] або дещо більше ста[7].

В Україні відомі кілька видів беріз. Найпоширенішим видом є береза повисла. Часто трапляється береза пухнаста, яка росте на болотистих місцях. Інші види менш поширені: береза дніпровська, береза низька, береза Клокова.

Береза повисла є варіабельним таксоном, у ній виділяють багато форм і різновидностей, серед інших в Україні ростуть береза карельська (на Поліссі, а також культивується) і береза дрібнолускова. У берези повислої є форма з темною корою - Betula pendula f. obscura, темнокора форма є і в берези пухнастої - Betula pubescens f. sibakademica, раніше ці форми розглядали як самостійний вид береза темна[8]. Також, для території України наводилися береза Литвинова і береза ойцовська.

Згідно з даними сайту Королівських ботанічних садів в К'ю рід налічує 113 видів і гібридів,[6] найбільш відомі з них:

Всі види:

  • Betula albosinensis Burkill
  • Betula alleghaniensis Britton, Syn.: Betula lutea auct.
  • Betula alnoides Buch.-Ham. ex D.Don
  • Betula apoiensis Nakai
  • Betula ×aurata Borkh. (= B. pendula × B. pubescens, Syn.: Betula ×atrata Domin, Betula ×obscura Kotula)
  • Betula austrosichotensis V.N.Vassil. & V.I.Baranov
  • Betula baschkirica Tzvelev
  • Betula bomiensis P.C.Li
  • Betula ×caerulea Blanch. = B. papyrifera var. cordifolia × B. populifolia
  • Betula calcicola (W.W.Sm.) P.C.Li:
  • Betula ceratoptera G.H.Liu & Y.C.Ma
  • Betula chichibuensis H.Hara
  • Betula chinensis Maxim., Syn.: Betula fargesii Franch.
  • Betula chitralica Browicz
  • Betula coriaceifolia V.N.Vassil.
  • Betula corylifolia Regel & Maxim.
  • Betula costata Trautv.
  • Betula cylindrostachya Lindl. ex Wall.
  • Betula dahurica Pall.
  • Betula delavayi Franch.
  • Betula divaricata Ledeb. (Syn.: Betula middendorffii Trautv. & C.A.Mey.)
  • Betula dolicholepis Ovcz., Czukav. & Shibkova
  • Betula ermanii Cham., Syn.: Betula ganjuensis Koidz., Betula paraermanii V.N.Vassil., Betula shikokiana Nakai)
  • Betula falcata V.N.Vassil.
  • Betula ferganensis V.N.Vassil.
  • Betula forrestii (W.W.Sm.) Hand.-Mazz.
  • Betula fruticosa Pall., Syn.: Betula fusca Pall. ex Georgi.
  • Betula fujianensis J.Zeng, Jian H.Li & Z.D.Chen
  • Betula glandulosa Michx.
  • Betula globispica Shirai
  • Betula gmelinii Bunge
  • Betula grossa Sieb. & Zucc., Syn.: Betula ulmifolia Sieb. & Zucc.
  • Betula halophila Ching
  • Betula heptopotamica V.N.Vassil.
  • Betula honanensis S.Y.Wang & C.L.Chang
  • Betula humilis Schrank; Syn.: Betula fruticans Pall., orth. var.
  • Betula insignis Franch.
  • Betula jarmolenkoana Golosk.
  • Betula jiaodongensis S.B.Liang
  • Betula jiulungensis P.C.Li ex Q.Lin
  • Betula karagandensis V.N.Vassil.
  • Betula kenaica W.H.Evans
  • Betula kirghisorum Sav.-Rycz.
  • Betula klokovii Zaver.
  • Betula korshinskyi Litv.
  • Betula ×koehnei C.K.Schneid. (= Betula papyrifera × B. pendula)
  • Betula kotulae Zaver.
  • Betula kunarensis Browicz
  • Betula lanata (Regel) Vassilcz.
  • Betula lenta L.)
  • Betula litwinowii Doluch.
  • Betula luminifera H.J.P.Winkl.
  • Betula margusarica V.N.Vassil.
  • Betula maximowicziana Regel
  • Betula medwediewii Regel
  • Betula megrelica Sosn.
  • Betula michauxii Spach
  • Betula microphylla Bunge
  • Betula minor (Tuck.) Fernald
  • Betula murrayana B.V.Barnes & Dancik
  • Betula nana L., Syn.: Betula exilis Sukaczev
  • Betula neoalaskana Sarg. (Syn.: Betula resinifera Britton)
  • Betula nigra L.
  • Betula occidentalis Hook., Syn.: Betula fontinalis Sarg.)
  • Betula ovalifolia Rupr. (Syn.: Betula extremiorientalis Kuzen. & V.N.Vassil., Betula paishanensis Nakai, Betula tatewakiana M.Ohki & S.Watan.)
  • Betula ovczinnikovii V.N.Vassil.
  • Betula pamirica Litv.
  • Betula papyrifera Marshall, Syn.: Betula excelsa Aiton, Betula lyalliana Koehne, nom. nud.
  • Betula paramushirensis Barkalov
  • Betula pendula Roth, Syn.: Betula verrucosa Ehrh., Betula tristis Wormsk. ex Link, Betula aetnensis Raf. ex J.Presl & C.Presl)
  • Betula platyphylla Sukaczev (Syn.: Betula japonica Sieb. ex H.J.P.Winkl., nom. nud., Betula mandshurica (Regel) Nakai, Betula szechuanica (C.K.Schneid.) C.-A.Jansson)
  • Betula populifolia Marshall)
  • Betula potamophila V.N.Vassil.
  • Betula potaninii Batalin
  • Betula procurva Litv.
  • Betula psammophila V.N.Vassil.
  • Betula pubescens Ehrh., Syn.: Betula alba L., Betula czerepanovii N.I.Orlova, Betula tortuosa Ledeb.
  • Betula pumila L.
  • Betula ×purpusii C.K.Schneid. (= B. glandulifera × B. lutea)
  • Betula pyrolifolia V.N.Vassil.
  • Betula raddeana Trautv.
  • Betula ×raymundii Lepage (= B. populifolia × B. pumila var. glandulifera)
  • Betula regeliana V.N.Vassil.
  • Betula rockii (Rehder) C.-A.Jansson
  • Betula saksarensis Polozhij & A.T.Malzeva
  • Betula ×sandbergii Britton (= B. glandulifera × B. papyrifera)
  • Betula saposhnikovii Sukaczev
  • Betula saviczii V.N.Vassil.
  • Betula schmidtii Regel
  • Betula seravschanica V.N.Vassil.
  • Betula sunanensis Y.J.Zhang
  • Betula szechuanica (C.K.Schneid.) C.-A.Jansson)
  • Betula tadzhikistanica V.N.Vassil.
  • Betula tianschanica Rupr.
  • Betula turkestanica Litv.
  • Betula tuturinii V.N.Vassil.
  • Betula uber (Ashe) Fernald
  • Betula utilis D.Don, Syn.: Betula jacquemontii Spach
  • Betula wuyiensis J.B.Xiao
  • Betula zinserlingii V.N.Vassil.

Практичне використання

Лікарська, харчова, медоносна, деревинна, смолоносна, танідоносна, фарбувальна, кормова, ефіроолійна, декоративна, фітомеліоративна рослина.

У медицині

У науковій медицині використовують бруньки — Gemmae Betulae, листки — Folium Betulae, березовий дьоготь — Ріх Betulae i активоване вугілля — Cabro activatus.

Березові бруньки й листки використовують як сечогінний і жовчогінний засіб. Бруньки рекомендують при пролежнях, подразненнях і ерозіях шкіри, а зовні — при ревматизмі, як ранозагоювальний засіб, внутрішньо — при застуді, хворобах і спазмах шлунка, при туберкульозі, гастриті, гострих і хронічних екземах. Бруньки берези містять ефірні олії, сапонін, глюкозу, смолу, бетулоретинову кислоту, а листки — антоціани, кумарини, флаваноли, сапоніни, ефірні олії, смолу, каротин, вітамін С.

Березовий дьоготь, який одержують шляхом перегонки з березової кори — бересту, застосовують як ранозагоювальний засіб і для лікування хвороб шкіри, опіків, корости, лишаїв. З нього добувають також березову ефірну олію, яку використовують як глистогінний засіб. Таблетки активованого вугілля вживають при отруєннях, бактеріальних токсикозах і метеоризмі.

У народній медицині бруньки і листки використовують як сечогінний, жовчогінний, відхаркувальний засіб, при болючих менструаціях, запаленні нирок і сечового міхура, шлункових хворобах, хворобах серця, як кровоочисний засіб.

Зовнішньо листки застосовують для ванн при радикуліті, свіжими листками обкладають болючі місця при ревматизмі, настоєм бруньок або листків заливають рани, при цинзі натирають бруньками ясна, прикладають листки до пухлин і ударених місць; настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову при випаданні волосся. Берест прикладають до фурункулів. Берест (кору берези) використовують для накладання пов'язок при переломах кісток.

У ветеринарії березовим дьогтем лікують різні паразитарні хвороби шкіри, гнійні рани, опіки.

У харчуванні
Березовий ліс

Рано навесні шляхом підсочки з берези одержують солодкий сік, який містить цукри, окис кальцію, вітаміни, яблучну кислоту, дубильні речовини. З нього готують чудовий прохолодний напій, який вважається корисним при золотусі, цинзі, каменях у нирках і сечовому міхурі, подагрі, хворобах суглобів, екземах, лишаях, фурункулах. Сік є також стимулюючим, сечогінним і глистогінним засобом.

У Сибіру, на Уралі і Далекому Сході їдять молоді клейкі листочки берези — їх додають в салати.[11]

Усі види беріз — високопродуктивні весняні пилконоси. За хімічним складом пилок берези найцінніший для корму бджіл, бо містить високий відсоток жиру. На березі бджоли збирають у червні падь. З молодих листочків бджоли збирають клей. Березовий сік застосовують для підгодівлі бджіл навесні.


У промисловості

Берестовий дьоготь може служити замінником паливних і мастильних матеріалів. Дрова з берези високоякісні, горять без тріску й диму. Листки берези придатні для приготування фарбувального екстракту, яким фарбують шерстяні й бавовняні тканини в жовтий, коричнево-чорний, жовто-зелений і золотистий кольори. Листки багаті на каротин і вітамін С (до 180 мг %) і разом з тонкими гілками є кормом для тварин.

Ефірна олія, яку добувають з бруньок берези, застосовується в парфумерії. Як декоративна рослина береза бородавчаста застосовується в зеленому будівництві, для створення насаджень у парках, на вулицях, для алей і березових гаїв. Має декоративні форми. У лісостепових і степових районах береза є однією з важливих порід при створенні лісомеліоративних насаджень, разом з сосною її використовують для залісення піщаних ґрунтів.

Береза
Береза восени

Збирання, переробка та зберігання

Березові бруньки збирають взимку і рано навесні (січень — березень). Для цього на вирубках головного користування чи при рубках догляду зрізують гілки, зв'язують їх у пучки і сушать у добре провітрюваних приміщеннях протягом трьох-чотирьох тижнів. Не рекомендується сушити в сушарках, бо при цьому втрачаються смоли й ефірні олії. Після сушіння гілки обмолочують, на решетах відділяють бруньки від домішок. Сировину пакують у мішки вагою по 25 і 50 кг. Зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні протягом двох років.

Листки збирають у травні, сушать у затінку і пакують у ящики, вистелені папером. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Для промислової заготівлі придатні всі види берези. Потребує бережливого використання і охорони.

Береза в культурі та етнографії

Береза вважається одним із символів Росії[12] і Фінляндії[13].

Її ім'я носить місяць в українській (березень) та чеських мовах (чеськ. Březen).

Береза в українській культурі

Ой хвалилася да березонька (веснянка)

Ой хвалилася да березонька:
—Що на мені кора да біленька,
Що на мені листя да широкеє,
Що на мені гілля да високеє.
Ой одозветься зелений дубочок:
—Ой не хвалися, да березонько:
Не ти свою кору да білила,
Не ти сеє листя да широчила,
Не ти сеє гілля да височила.
Вибілило кору да яснеє сонце,
Широчив листя да буйний вітер,
Височив гілля да дрібен дощик.[14]

Ой, у полі береза стояла (українська народна пісня)

Ой у полі береза стояла,
На березі зозуля кувала.

Питається зозуля березу
Чом береза біла, не зелена.

Як же ж мені зеленою бути,
Піді мною стояли рекрути.

Піді мною стояли татари,
Шабельками гілля обтинали.

З-під пагіння
З-під коріння воду добували.

Вороного коня напували,
За ляшками кулі сі пускали.

Бо ті ляшки зрадливії люди,
Ізрадили коня вороного.
І ще зрадять хлопця молодого.[15]

Українські прислів'я, приказки, загадки і жарти про березу
    — Вуйку Стефане, вуйку Стефане! Що то ви робите?! Навіщо ви берізку рубаєте? Така струнка, молоденька, так око зеленими листочками милувала, а ви її геть!

    — Ой, сусіде, й не кажіть, в самого серце кров’ю обливається, але мушу те зробити – прийдуть москалі, побачать берізку і скажуть: “Вот ісконно русскій пєйзаж!”…

    [16]

    Примітки
    1. Betula L.. Plants of the World Online. Kew Science. (англ.)
    2. Betula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
    3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
    4. По Этимологическому словарю Фасмера, 1, 154
    5. World Checklist of Selected Plant Families. The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew. Published on the Internet; http://www.kew.org/wcsp/ accessed 11 November 2006; 19:30 GMT
    6. World Checklist of Betula. The Board of Trustees of the Royal Botanic Gardens, Kew.
    7. Флора Восточной Европы, т. 11. / Под ред. Н. Н. Цвелёва. М.—СПб: Тов-во научных изданий КМК. 2004. — с. 65.
    8. Tarieiev, Andrii; Olshanskyi, Igor; Gailing, Oliver; Krutovsky, Konstantin V (27 серпня 2019). Taxonomy of dark- and white-barked birches related to Betula pendula and B. pubescens (Betulaceae) in Ukraine based on both morphological traits and DNA markers. Botanical Journal of the Linnean Society (англ.) 191 (1). с. 142–154. ISSN 0024-4074. doi:10.1093/botlinnean/boz031. Процитовано 13 травня 2020.
    9. Энциклопедия декоративных садовых растений
    10. Береза Клокова: вид, що зникне в найближчі 35 років?. Моя наука (укр.). 22 вересня 2015. Процитовано 13 травня 2020.
    11. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.137
    12. «Почему мы так любим белую березу?» // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру», 20.12.2007 (рос.)
    13. «Финляндия. Ивана Купала» // Журнал «[[Вокруг света]]», 4.08.2002 (рос.). Архів оригіналу за 05.06.2013. Процитовано 21.06.2013.
    14. Сайт «Про Україну»
    15. Українські Пісні
    16. «ТОП-5 львівських анекдотів». «Відкритий Львів» — OpenLviv.Net 07/05/2012

    Література
    • Інтродукція і культура берез (Betula L.) в Україні / Леонід Іванович Пархоменко; НАН України; Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка.- Київ: Фітосоціоцентр, 2011.- 410 с.: іл. — ISBN 978-966-306-158-6
    • Синадский Ю. В. Береза. Ее вредители и болезни / Отв. ред. П. И. Лапин; АН СССР; Гл. ботанич. сад. — М., 1973.
    • Корчагина И. А. Семейство берёзовые (Betulaceae) // Жизнь растений. В 6-ти т / под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М., 1980. — Т. 5. Ч. 1. Цветковые растения. — 300 000 прим.
    • Данченко А. М. Популяционная изменчивость берёзы / Отв. ред. В. Л. Черепнин; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — 1990. — ISBN 5-02-028957-4.
    • Данченко А. М., Трофименко Н. М. Экология семенного размножения берёзы / Отв. ред. Воробьёв В. Н.; Рос. АН, Сиб. отд-ние, Ин-т экологии и природ. комплексов. — Новосибирск, 1993. — ISBN 5-288-00236-2.
    • Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ / ред. Д. Григорьев и др. — М., 2006 (русское издание). — ISBN 3-8331-1621-8.
    • Пономарёв Н. А. Берёзы СССР. — М., 1932.
    • Черняева Г. Н., Долгодворова С. Я., Бондаренко С. М. Экстрактивные вещества берёзы / Отв. ред. Чудинов Б. С.; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т леса и древесины им. В. Н. Сукачёва. — Красноярск, 1986.
    • Иллюстрированный определитель растений Ленинградской области / Под ред. А. Л. Буданцева и Г. П. Яковлева. — 2006. — 700 прим. — ISBN 5-87317-260-9.
    • Лесная энциклопедия. В 2-х т / Гл. ред. Г. И. Воробьев. Ред. кол.: Н. А. Анучин, В. Г. Атрохин, В. Н. Виноградов и др. — М., 1985. — Т. 1.
    • Животные и растения. Иллюстрированный энциклопедический словарь. — М., 2007. — доп. тираж 5000 прим. — ISBN 5-699-17445-1.
    • Растительные ресурсы России: Дикорастущие цветковые растения, их компонентный состав и биологическая активность / Отв. ред. А. Л. Буданцев. — СПб.; М., 2008. — Т. 1. Семейства Magnoliaceae — Juglandaceae, Ulmaceae, Moraceae, Cannabaceae, Urticaceae. — 700 прим. — ISBN 978-5-87317-472-0.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.