Полум'я над безоднею

Десятки та сотні рас, сотні та тисячі цивілізацій, галактика поділена на зони, в кожній з яких діють свої фізичні закони та … мережа обміну інформацією — єдине, що здатне зв'язати таку громіздку систему.

Одна з людських цивілізацій — «Царство Страума» — здійснює дослідження на віддаленій, давно покинутій планеті. Зовсім не бажаючи цього, вони випадково будять невідому електронну сутність, «вірус» з власною свідомістю, вік якого сягає мільярдів років. Експедиція намагається виправити накоєне, але запізно… Сутність швидко розповсюджується, і скоро від цивілізації Страума перестають надходити сигнали. В галактичних масштабах зникнення цивілізації — це практично ніщо, тому такий факт розглядають… як цікаве явище. А самій сутності присвоюють ім'я — Страумське відхилення. Та час іде, цивілізації гинуть одна за іншою, занепокоєння потрохи переростає у паніку. Страумське відхилення тепер називають простіше — Загибель. На цьому фоні, деякі раси бачать корінь всіх проблем в людях і починають планомірне винищення людських цивілізацій, гадаючи, що це допоможе зупинити поширення Загибелі… Зрозуміло, що це абсолютно не допомагає, а розв'язує ще один галактичний конфлікт.

Та порятунок існує! В древніх архівах була «розбуджена» не тільки сутність, але і її «протидія». Її в останній момент вдається вивезти на старому космічному транспорті разом із жменькою вцілілих членів експедиції. В той час як Погибель стрімко поширюється по галактиці, «єдина надія всіх рас» здійснює вимушену посадку на відсталій планеті, мешканці якої досі живуть у замках та використовують холодну зброю… Але найдивовижнішою є природа мешканців планети. Це собакоподібні створіння, з інтелектом не гіршим за людський. Інша справа, що «свідомими» вони стають утворюючи групи з не менше аніж 4 «елементів». Кількість елементів в одній особистості може коливатись від 4 до 8, більше — надзвичайно рідко.

Вцілілі люди із зорельота одразу «втягуються» в місцевий конфлікт і налагодити зв'язок з «цивілізованою» Галактикою вдається не одразу. Коли допомога нарешті вилітає, Загибель вже набуває значної могутності, і ціна цієї місії-порятунку зростає до безмежності…

Головний герой Фам Нювен та багато елементів фантастичного всесвіту є в романі-приквелі «Глибина в небі» та невеликому оповіданні «Базіка», дія в якому відбувається через тисячоліття після подій «Полум'я».

2011 року Віндж повернувся до цього циклу, випустивши роман «Діти неба» (англ. The Children of the Sky). Дія роману відбувається через 10 років після подій «Полум'я над безоднею», основні події відбуваються на планеті "зграй".

Письменник планує випустити ще один роман в цьому циклі.

• Віндж в своїй книзі пропонує дуже оригінальну модель галактики. За його варіантом вся галактика поділена на кілька зон:

Безодня (англ. The Unthinking Depth) – ядро галактики та його околиці; тут не працюють майже будь-які механізми і нереальна серйозна розумова діяльність будь-яких живих організмів.
Повільна зона (англ. The Slow Zone) - тут значно комфортніші умови для всього живого, проте неможливі надсвітлові швидкості, що автоматично обмежує в розвитку цивілізації розташовані тут.
Край(верхній, середній, нижній) (англ. The Beyond) – власне тут і відбуваються майже всі події описані в книзі; основна частина Галактики, де сконцентровані всі високо розвинуті цивілізації та раси.
Перехід (англ. The Transcend) – особлива сутність. «Здійснити перехід» - це фінальна крапка в житті кожної цивілізації, це зміна форми існування та мислення, найвищий щабель, коли сили, які отримує суб’єкт переходи можна назвати галактичними.

• Однією з особливостей роману є те, що він є до певної міри пародією, калькою на інтернет в цілому, та на Usenet зокрема.

• У комп'ютерній грі Spore, що вийшла 2008 року, є деякі елементи концепції зон Галактики. Зокрема, при наближенні до ядра Галактики істотно падає максимально можлива швидкість переміщення космічного корабля.

• Імена певних персонажів містять прямий зв’язок із реальними особами. Мова йде, зокрема, про персонажів Lord Steel (алюзія на самі знаєте кого) та Flenser

• Нагорода Х’юго (1992)
• Номінація на премію Неб'юла (1993)

Відповідна стаття в англійській Вікіпедії