Поль Меріс

Поль Меріс (або Поль Мерісс, фр. Paul Meurisse; 21 грудня 1912, Дюнкерк — 19 січня 1979, Нейї-сюр-Сен) — французький актор. Впродовж кар'єри знявся у понад 60 фільмах та взяв участь у безлічі сценічних постановок. Відрізнявся елегантним стилем гри та різнобічністю. Міг однаково добре грати як комедійні, так і серйозні драматичні ролі. Його ролі в кіно варіювалися від кумедних і суто комічних до загрозливих та неприємних. Найзнаменитіша роль Меріса — садистський та мстивий директор школи у фільмі 1954 року «Дияволиці».

Поль Меріс
фр. Paul Meurisse
Ім'я при народженні фр. Paul Gustave Pierre Meurisse[1]
Народився 21 грудня 1912(1912-12-21)[2][3][…]
Дюнкерк[2][1]
Помер 19 січня 1979(1979-01-19)[2][3][…] (66 років)
Нейї-сюр-Сен[2][1]
  • гострий інфаркт міокарда
    • Поховання
     : 
    Громадянство  Франція
    Діяльність актор театру, кіноактор
    Alma mater Університет Екс-Марсельd
    Роки діяльності з з 1940
    IMDb nm0582890
    Нагороди та премії

    Ранні роки та початок кар'єри в шоу-бізнесі

    Меріс народився в Дюнкерку на північному сході Франції, але виріс на острові Корсика, куди його батько, банківський менеджер, був переведений, коли Меріс був ще зовсім маленьким. Після закінчення школи Меріс переїхав у Екс-ан-Прованс, де влаштувався клерком в нотаріальній конторі. Його пристрастю була сцена, вечорами він почав працювати у кордебалеті в спектаклях ревю у мюзик-холі.

    1936 — переїхав до Парижа, де знайшов роботу в музичних театрах та нічних клубах, з'являвся на одній сцені з Марі Дуба. Він спеціалізувався на тому, що брав веселі, оптимістичні пісні та співав їх у комічно песимістичній, похмурій манері[4].

    1939 — зустрів Едіт Піаф, та на кілька місяців вони стали коханцями. Піаф, однак, не бачила для Меріс майбутнього як співака та підбурвала його спробувати сили в акторській справі.

    Кінокар'єра

    Першу кінороль отримав у фільмі Vingt-quatre heures de perm, що був знятий у 1941 році, але не виходив до 1945. Першим фільмом з його участю, який вийшов на екрани, був Ne bougez plus (1941). З того часу його акторські послуги завжди були затребувані, у 1948 — був у титрах не менше ніж в семи фільмах. Меріс грав найрізноманітніші ролі, від гангстерів (Macadam, Impasse des Deux-Anges) та поліцейських (Inspecteur Sergil, Le Dessous des cartes) до комедійних (фільми з серії «Монокль») та історичних (La Castiglione, L'Affaire des poisons). Якість фільмів була різною, але різнобічність Меріс приводила до того, що його виступ часто вважали найкращою частиною у посередній картині[5] .

    Найвідомішою роллю Меріса була роль Мішеля Деласаля у трилері Анрі-Жоржа Клузо 1954 "Дияволиці" (з Сімоною Синьйорі і Вірою Клузо). У вкрай несимпатичний ролі Меріс був переконливим. Фільм зі своєю темною, клаустрофобічною атмосферою та знаменитою несподіваною кінцівкою мав міжнародний успіх. Крім того, це був один з перших фільмів іноземною мовою, який отримав широкий прокат в англомовних країнах. Він і зараз залишається тим фільмом, за яким Меріс найбільше знають[6] .

    Список інших помітних картин за участю Меріс включає інквізиційну та гнітючу "Марі-жовтень" Жюльєна Дювів'є (1959), "Сніданок на траві" Жана Ренуара (1959), судову драму Анрі-Жоржа Клузо " Істина" (1960) та детективний трилер "Друге дихання" (1966). Також Меріс три рази грав комманданта Теобальда Дромара на прізвисько Монокль в шпигунських комедіях Le monocle noir (1961), L'oeil du monocle (1962), Le monocle rit jaune (1964). Фільм "Армія тіней", в якому Меріс грав головну роль, випущений у Великій Британії та США на DVD під назвою Army of Shadows, отримав схвалення критиків.

    Театральна кар'єра

    Меріс грав у безлічі театральних постановок, від п'єс Марселя Ашара і Жана Ануя до Шекспіра та Джорджа Бернарда Шоу . В середині 1950-х років Меріс був сосьєтером Комеді Франсез.

    Особисте життя

    Меріс був одружений тричі: на Мішель Альфі (фр. Michèle Alfa; одружилися у 1942, розлучилися), Мішлін Шейрель (фр. Micheline Cheirel; одружилися у 1951, розлучилися; до нього вона була одружена з британським актором Джоном Лодером) та Мішлін Гарі (фр. Micheline Gary; з 1960 до своєї смерті)[4].

    Смерть

    Меріс відчув себе погано після виступу в паризькому театрі Еберто (фр. Théâtre Hébertot), помер 19 січня 1979 від серцевого нападу, пов'язаного з астмою. Йому було 66 років.

    Примітки
    1. Fichier des personnes décédées
    2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133624242 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. Biography at imdb.com
    5. Paul Meurisse, humour et élégance (in French)
    6. Les Diaboliques at filmsdefrance.com

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.