Поліванова Марія Семенівна

Марія Поліванова народилась 24 жовтня 1922 року в селі Наришкіно Алексинського району Тульської області в сім'ї робочого.[1]

Освіта середня. Після школи разом з Наталією Ковшовою працювала в трест организації авіаційної промисловості «Оргавіапром», одночасно навчаючись на підготовчих курсах при Московському авіаційному інституті. Планувала стати інженером — авіаконструктором.

З початком Німецько-радянської війни пішла на курси снайперів.

15 жовтня 1941 разом з подругою Наталією Ковшовою добровільно зачислені Комінтернівським райвійськкоматом Москви до Червоної армії.

З жовтня 1941 року в складі 3-ї Московської комуністичної стрілецької дивізії народного ополчення брала участь в обороні Москви. З січня 1942 в 528-му стрілецькому полку (130-та стрілецька дивізія, 1-ша ударна армія, Північно-Західний фронт).

З перших днів зарекомендувала себе зразковим бійцем. Брала участь в будівництві оборонних рубежів під Москвою і одночасно формувала разом з Наталією Ковшовою снайперську групу: навчали бійців майстерності влучної стрільби. За короткий час вони підготували 26 снайперів, які винищили близько 300 гітлерівців.[2]

Перша участь в бою відбулась 21 — 22 лютого 1942 року під селом Нова Русса.

22 травня 1942 року в бою була поранена і госпіталізована. Після одужання відразу повернулась на фронт.

14 серпня 1942 року на один з відповідальних ділянок бою біля села Сутоки Парфінського району Новгородської області була висунута група снайперів в складі якої була і Марія Поліванова. Бій вели до останнього патрону. Разом з Наталією Ковшовою були поранені і для того, щоб не потрапити в полон, підірвали останніми гранатами себе разом з десятком гітлерівців, що їх оточували.

Похована в селі Коровитчино Староруського району Новгородської області.

На особистому рахунку Марії Поліванової близько 140 винищених німецьких солдатів та офіцерів.[3]

14 лютого 1943 року Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР Марії Полівановій присвоїли Звання Героя Радянського Союзу посмертно за самовідданість та героїзм, проявлені в бою.[4]

• Медаль «Золота Зірка»
• Орден Леніна
• Орден Червоної Зірки

• Марія Поліванова навічно зачислена в списки військової частини.
• Ім'я Марії Поліванової носить Спасконинська школа Алексинського району Тульської області, в якій вона навчалась.
• Іменем Марії Поліванової названі вулиці в Москві та Сургуті.