Поліщук Наталія Валеріївна

Біографічні відомості

Народилася 25 вересня 1985 року в селі Чернелівка Красилівського району на Хмельниччині. З відзнакою закінчила Чернелівську ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Омеляна Михайлюка.

Вищу освіту здобула у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «філологія» (українська мова та література з додатковою спеціальністю «літературна творчість»). У студентські роки поєднувала навчання і роботу, працюючи на посаді кореспондента у київському видавництві «Магнат» з 2004 по 2006 роки; вчителювала у столичній школі.

У 2007 році вступила до аспірантури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність «компаративістика (порівняльне літературознавство)» на заочне відділення. Розпочала роботу над кандидатською дисертацією «Зорова поезія: генологія, інтерсеміотичність» (незавершена).

Опублікувана наукова стаття по темі дослідження: "Зорова поезія другої половини ХХ — початку ХХІ століття: «Періодична система слів Івана Іова».

Після тривалої перерви, зокрема, декретних відпусток, продовжила навчання в аспірантурі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сьогодні досліджує сучасну українську літературу для дітей у медіапросторі.

Жінка разом з чоловіком виховує трьох дітей.

Трудова діяльність

З вересня 2007 року — до сьогодні Наталія Валеріївна редактор радіомовлення Філії ПАТ "Національної суспільної телерадіокомпанії України "Хмельницької обласної дирекції «Поділля-центр».

На обласному радіо вела передачі:

  • про українську мову, культуру мовлення, українські звичаї і традиції — «Криниця»;
  • про мистецькі події Хмельниччини — «Мистецьке коло»;
  • музичну передачу «На музичних горизонталях», «Музичне гроно».

Суспільно важливим темам присвячена радіопрограма — «Людина і суспільство».

Також була авторкою і ведучою радіопередачі для дітей: «Капітошка».

На хмельницькому телебаченні вела програму для дітей «Подолянчики» та інформаційно-правову програму «Правосвідомість». Готувала також телесюжети для служби новин на соціальні та мистецькі теми.

З 2008 по 2013 рік працювала викладачем кафедри української філології Хмельницького національного університету. Редагувала газету «Університет» цього вищого навчального закладу.

Наталія Валеріївна є авторкою таких навчальних програм: «Сучасна українська література», «Основи літературної творчості», «Основи журналістики».

Творчість

Вірші почала писати ще з 8 років[джерело?]. Адже література для неї стала, за словами поетеси, перетворенням світу за законами краси, перевтіленням душі у слові[джерело?]. У 14 р. вперше публікується в періодичних виданнях [джерело?]

Вірші поетеси:

  • «Моє село»
  • «Вільні раби»
  • «Червоне намисто»
  • «Стежками моєї душі»
  • «Я з села»
  • «Україні»
  • «Мистецтво»
  • «До земляків, що за кордоном». Ці поезії друкувалися у газетах «Красилівський вісник», «Подільські вісті».

Наталія Валеріївна друкувалася також і у періодиці України:

Збірки

  • «Метафор-мози» (2016 р.) — перша книга поезій, у якій є сім циклів, сім кіл, де автор пропонує читачу ідею кола як універсальної форми та символ безкінечності — у тих колах все: любов до рідних, інтимна лірика, закоханість у рідну землю та її красу, філософські роздуми, світлий сум, проба пера — ранні вірші.[2]
  • «Час квітів» (2018 р.) — збірка віршів, куди увійшли понад півтори сотні віршів. 15 червня 2018 року відбулася презентація збірки поезій Наталі Поліщук «Час квітів». Василь Горбатюк, який відкрив презентацію підкреслив: «Нова збірка, Наталі Поліщук новий крок у її творчості. Це справді дуже оригінальна книжка як за поліграфічним виданням, так і за змістом — це вірші з історіями. Але найкраще — це сама поезія — вона квіткова, жива зваблива, яка надихає і збуджує глибокі почуття. Ця творчість виходить за межі, береги цієї книги і переходить у сьогоднішню презентацію, куди прийшли цінителі поезії Наталі Поліщук, і все йде в одному руслі: час квітів, час Наталі Поліщук». «Концепція книги квіти-символи, — каже Наталя Поліщук, — майже всі письменники звертаються до цієї теми. Якщо поміркувати, то квіти супроводжують нас протягом усього життя. Квіти — це краса і поезія — це краса. До того ж книжковим естетам буде приємно гортати аркуші такого світлого, ніби теплого паперу»[1].
  • Збірка казок та оповідань для дітей «Добрі діти» (2019 р.). У збірку ввійшли майже три десятки текстів: 15 казок та 14 оповідань про добро, дружбу, дорослішання, шлях до мрії тощо. На сторінках є і добрі підказки-цитати, а також сторіночка, куди можна вписати власну добру історію, розповідь про свій добрий вчинок.[3];

Джерела

  1. Барви поезії в «Час квітів»
  2. Словесні арабески з ароматами квітів
  3. Юним містянам презентували книжку про «Добрих дітей»
  4. Тепла збірка добрих казок
  5. Добрі діти. Н. Поліщук
  6. Блог Наталії Поліщук
  7. Побачила світ перша книжка поезій журналістки Наталії Поліщук
  8. У міських бібліотеках стартував літературний марафон
  9. У лабіринті кола
  10. Поліщук, Наталія Валеріївна. Метафор-мози [Текст]: поезія / Наталія Поліщук. — Хмельницький: Цюпак А. А. [вид.], 2016. — 163 с.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.