Красилівський район

Краси́лівський райо́н — район у центральній частині Хмельницької області. Центр — місто Красилів.

Красилівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6822700000
Утворений: 1923 р.
Населення: 50 145 (01.01.2019)
Площа: 1180 км²
Густота: 42,5 осіб/км²
Тел. код: +380-3855
Поштові індекси: 31000—31075
Населені пункти та ради
Районний центр: Красилів
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 35
Міста: 1
Смт: 1
Села: 93
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Пасічник Василь Савович
Голова РДА: Кравчук Василь Миколайович[1]
Вебсторінка: Красилівська РДА
Красилівська районна рада
Адреса: 31000, Хмельницька обл., Красилівський р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2
Мапа

Красилівський район у Вікісховищі

Загальні відомості

Площа району становить 1,2 тис. км². Населення — 59,3 тис. мешканців (2004).

Межує на півночі з Ізяславським районом, на сході зі Старокостянтинівським районом і Старокостянтинівською міськрадою, на півдні із Хмельницьким, на південному заході з Теофіпольським, на заході з Білогірським районами Хмельницької області.

Територією району течуть річки Бужок, Іква, Ікопоть, Понора, Случ, Фоса та інші, тут знаходяться Кузьминське водосховище, став Пустяк. Через район проходять залізничні лінії ГречаниСтарокостянтинів I і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів I і автошлях ЧернівціХмельницькийЖитомир (Н03).

У районі 1 міська, 1 селищна і 35 сільських рад; 1 місто, 1 селище міського типу і 93 села.

Історія

Перша письмова згадка про Красилів збереглася в акті від 16 січня 1444 року, за яким литовський князь Свидригайло надавав своєму слузі Михайлу Олехновичу «за його вірну службу» у володіння села Кременецького повіту, у тому числі «Красилів двір». Протягом 1497 −1541 рр. Красилів був власністю Острозьких.

Основним заняттям населення було сільське господарство. Розвивалося також ремесло — жителі займалися чинбарством, шили кожухи і свитки. Значного розвитку досягла торгівля. В 30-х роках XV століття, коли боротьба між Польщею та Литвою за Волинь і Поділля розгорілася з новою силою, Сигізмунд І, щоб посилити свій вплив, надав пільги заможній українській верхівці. В ті часи міщани Красилова дістали право без сплати мита завозити сіль, раз на тиждень проводити торги, обкладати митом товари, які жителі навколишніх сіл везли на базар. У містечку спорудили замок, згадки про нього трапляються в історичних документах за 1545 і 1552 роки. З кінця XVI століття містечко зазнавало спустошливих нападів татар. Мужньо зустріли ворога і завдали йому нищівного удару жителі міста в 1573 році. Напади повторилися у 1593 і 1618 роках. Містечко було дуже зруйновано, багато жителів загинуло або потрапило в полон.

У другій половині XVI ст. у Красилові діяло 8 ринкових, 7 ремісничих, 10 перекупних будинків. Наприкінці XVI ст. — на початку XVII ст. Красилів став власністю Януша Острозького. Значного розвитку в маєтку набуло зернове господарство.

Населення містечка брало участь у боротьбі проти польського панування (визвольна війна, гайдамацький рух 1648—1654 років). 1748 року в гайдамацькому загоні, оточеному шляхтою біля Погребища було декілька вихідців з південної Волині, зокрема А. Полянович з Красилова. Його в числі інших за участь у повстанні було засуджено на каторжні роботи.

У XVIII столітті основним заняттям населення залишалося землеробство, але розвивалося й ремесло. Серед 40 ремісників було 10 шевців, 8 кравців. Незабаром після з'єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Російської імперії, 1797 року Красилів, як волосний центр, увійшов до складу Старокостянтинівського повіту Волинської губернії.

Під час проведення реформи 1861 року селяни Красилова повинні були вносити великі викупні платежі за землю. Наприклад, у поміщиці Боруховської, згідно з уставною грамотою, селяни викуповували 23 десятини 2380 сажнів землі, за яку протягом 49 років вони мали заплатити 602 крб. 50 копійок.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 28 085 5789 3398 8250 7062 3439 147
Жінки 33 242 5289 3306 8129 8406 7421 691

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 59012 96,22 %
поляки 1065 1,74 %
росіяни 992 1,62 %
білоруси 68 0,11 %
вірмени 61 0,10 %
інші 133 0,22 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 60320 98,35 %
російська 855 1,39 %
вірменська 52 0,08 %
білоруська 31 0,05 %
польська 25 0,04 %
інші 48 0,08 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Красилівського району було створено 86 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 70,53 % (проголосували 30 778 із 43 638 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 50,61 % (15 578 виборців); Юлія Тимошенко — 22,20 % (6 832 виборців), Олег Ляшко — 14,06 % (4 327 виборців), Анатолій Гриценко — 3,86 % (1 189 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,03 %.[4]

Природно-заповідний фонд

Національні природні парки

Верхнє Побужжя (частина)

Ботанічні заказники

Гайдучино.

Гідрологічні заказники

Антонінський, Волицький, Манівецький, Моломолинцівський (загальнодержавного значення), Росолівецький.

Лісові заказники

Западинський, Заслучнянський, Красилівський.

Орнітологічні заказники

Кузьминський.

Ботанічні пам'ятки природи

Біогрупа ялини колючої, Бук європейський, Каштаново-кленова алея, Урочище «Баймаки І», Урочище «Баймаки ІІ», Урочище «Волиця», Урочище «Гайдучино ІІ», Урочище «Кучманівка», Урочище «Липник», Урочище «Липник І», Урочище «Липник ІІ», Урочище «Шмирки».

Гідрологічні пам'ятки природи

Криничка.

Заповідні урочища

Михайлівецьке, Радіснянське.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Антонінський (загальнодержавного значення).

Населені пункти, зняті з обліку

  • Мала Калинівка (1996)

Відомі люди

Письменники

Пам'ятки

Примітки

Джерела

Ізяславський район
Теофіпольський район Старокостянтинівський район
Волочиський район Хмельницький район
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.