Пол Буньян

Існує багато гіпотез щодо етимології імені Пол Буньян. Багато з них припускають його франко-канадське походження. За звучанням «Буньян» схоже на квебекський вираз «bon yenne!», що виражає подив і потрясіння. Англійське прізвище Bunyan походить з того ж кореня що і старофранцузьке bugne, зі значенням великий пагорб. Деякі дослідники вважають, що це ім'я походить від імен інших персонажів франко-канадського фольклору Bon Jean і Tit Jean. [8]

Лісоруби біля Беллінгема, Вашингтон, 1910

Майкл Едмондс у своїй книзі «Οut of the Northwoods: The Many Lives of Paul Bunyan», писав, що історії про Пола Буньяна розповідались, принаймні за 30 років до того, як потрапити в друк. На відміну від довгих історій, що публікувалися, «історії», що їх розповідали один одному лісоруби, були вкрай короткими і фрагментарними.[4] Деякі з них включали мотиви з інших легенд, такі як екстремальна погода і чудернацькі тварини.[9] Найперша записана згадка про Пола Буньяна — непідписана колонка в газеті Duluth News Tribune за 1904 рік.

Чарльз Браун випустив у 1922 році книгу, в якій переказав ті байки, що ходили серед лісорубів Вісконсину. Згідно з ними, Пол Буньян — 7-футовий(2,1 м) лісоруб, що має надзвичайну фізичну силу. Його легені були такими сильними, що він дув в дупло дерева щоб зібрати своїх людей на вечерю, а коли він розмовляв, то з дерев падало листя. Він був настільки вправним лісорубом, що повністю зачистив Північну Дакоту від дерев. Його велетеньський синій бик також згадується в тих легендах, хоча імені він ще не мав.[10] Як можна бачити, фольклорний образ був значно менш вражаючим, ніж версія, що потрапила до казок.

Вільям Логхед був першим, хто використав Пола Буньяна в комерційних цілях у серії рекламних кампаній для Red River Lumber Company. Його першою спробою був буклет з заголовком «Представляємо містера Пола Буньяна з Вествуду, Каліфорнія», але вона не справила ефекту, аж доки не були надруковані «Казки про Пола Буньяна, том 2», що надало кампанії поштовху.[2] Логхед прикрасив старі легенди, і додав кілька придуманих ним самим, тому його Буньян не був ідентичним фольклорному. Серед іншого, він дав ім'я «Бейб» приятелю Буньяна, синьому бичку, збільшив зріст лісоруба до неможливості, і намалював його перше зображення.[11] Через це існує деяка невизначенність у питанні, чи можна Пола Буньяна віднести до справді фольклорних персонажів.[1]

Тим не менш, кампанія зробила Пола Буньяна загальновідомим по всій Америці, і в свою чергу спричинила сильний маркетинговий відгук. Протягом майже століття ім'я Пола Буньяна використовується для рекламування різноманітних товарів, міст і послуг. По всій Північній Америці його велетеньські статуї рекламують місцеві бізнеси і туризм. Велика їх частина була зроблена протягом 1960-х і 1970-х компанією International Fiberglass в рамках їх серії склотекстолітових фігур «Muffler Men».[7]

Кадр з мультфільму 1959 року «Пол Буньян». Мультик показує як Пол Буньян бере участь у Громадянській Війні, топить піратські судна і будує велику карамельну гору.

Пол Буньян став дуже популярним серед дитячої аудиторії після свого дебюту в друкованих виданнях. Зазвичай, дитячі видання орієнтувалися на образ, створений Вільямом Логхедом, і зрідка використовували деякі елементи усної традиції. Практично всі літературні адаптації збільшували зріст дроворуба до колосальних величин, і описують його життя від народження до дорослого віку.

Серед найбільш популярних і довгоживучих збірок оповідань можна назвати «Пол Буньян» Джеймса Стівенса, «Пол Буньян розмахує своєю сокирою» Делла Маккорміка, «Пол Буньян»  Естер Шепард, «Пол Буньян і його Великий Синій Бик» Воллеса Водсворта і «Дивовижні пригоди Пола Буньяна» Вільяма Логхеда.

Легенди Пола Буньяна (1947)  були першою книгою, написаною професійним казкарем Гарольдом Фелтоном.[12]

У 1958 році Студія Волта Діснея випустила короткометражний анімаційний мюзикл «Пол Буньян», який був номінований на Оскар за найкращий короткометражний мультфільм.

• Оперетта Бенджаміна Бріттена, за лібретто Вістена Г'ю Одена 1941 року.

Приз Пола Буньяна в Університеті штату Мічиган в 2009

• Пол Буньян є темою одного з розділів роману «1919» Джона Доса Пассоса.
• Один з персонажів фільму 1998 року «Легенди дикого заходу».
• Пісня групи Maddox Brothers and Rose «Paul Bunyan Love» в 1950-х.
• Прийом у реслінгу.
• Одне з досягнень у грі Civilization V, яке дається за вирубку 1000 лісів.
• У 10-му випуску комікса «Месники» Іммортус призиває Пола Буньяна.
• Кожні два роки Університет штату Мічиган і Мічиганський університет проводять футбольний матч, кубком в якому є «Приз Пола Буньяна»
• Пол Буньян є антагоністом у фільмі жахів 2013 року «Буньян».
• Меморіальний парк Пола Буньяна у місті Келлігер, в якому є могила Пола Буньяна. Багато інших містечок також стверджують, що є батьківщиною Пола Буньяна.

Багато історій розповідають про дитинство Пола, наприклад, він був такий великий, що знадобилося п'ятеро лелек, щоб принести його, з народження він вмів розмовляти, викликав землетруси, перевертаючись у колисці, гострив сокиру об свої зуби, коли вони почали прорізатись, тощо.

У багатьох історіях з Полем подорожує його супутник, синій бичок Бейб («Малюк»).

Більшість історій про дорослого Буньяна також фокусуються на його надприродних розмірах. Наприклад, в одній з них розповідається, що Великий каньйон Колорадо утворився коли Пол Буньян йшов, тягнучи свою сокиру за собою. [13]