Помирана

Новий твір Тараса Антиповича — одного з найважливіших сучасних українських письменників — це вдумливий роман-дистопія, який засобами макабричної сатири розкриває драму зашореного розуму. Герої, чиє існування кероване міфами, ворожі до Іншого і безжальні одне до одного, але водночас не позбавлені надії. У закіптюженій порожнечі їхніх днів раз по раз проблискує те, чого вони бояться найбільше: шанс на краще життя. Шанс позбутись ненависті до тих, хто «по інший бік». Шанс вирватися за «колючку» власноруч виплеканого пекла[1].

Назва твору є неологізмом і означає, за словами автора, «країну смертельних чудес», а одним із можливих тлумачень назви є походження від слова «помирати». На написання книги Антиповича підштовхнуло зростання у світі «духу варварства», а дійсність, описана у книзі, подібна з дійсністю у республіках на Донбасі, у Північній Кореї чи сучасній Росії, хоча у романі певний час і георафічне положення не вказуються.[2].

Олег Шинкаренко на сайті видання «ЛітАкцент» написав, що «Помирана» — це вкрай песимістичне зображення людського суспільства, яке нічому не вчиться, нікуди не прямує і повністю зосереджене на самознищенні. На жаль, це зображення не є лише однією з дистопічних моделей, а змальоване з довколишньої реальності, де гротеску вже навіть більше, ніж у літературі»[3].

• 2016 рік — «А-ба-ба-га-ла-ма-га» (укр.)