Поморійське озеро
Озеро Поморійське- прибережна лагуна на північ від міста Поморіє. Озеро відокремлене від моря природною піщаною косою і штучними дамбами, і лише на півдні має з'єднувальний канал, через який тече морська вода.
| Поморійське озеро Поморийско езеро | ||||
|---|---|---|---|---|
 Поморійське озеро | ||||
| 42°34′58″ пн. ш. 27°37′04″ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
| Регіон | Поморіє | |||
| Розташування | Бургаська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | прибережна лагуна | |||
| Частина від | 100 туристичних об'єктів Болгарії | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 7 – 8,5 км² | |||
| Висота | -0,65 м | |||
| Глибина середня | 1,4 м | |||
| Довжина | 5-6 км | |||
| Ширина | 0,35 – 1,6 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну | Болгарія | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | рамсарська місцевістьd | |||
| Міста та поселення | Поморіє | |||
| Geonames | 728100 | |||
  Поморійське озеро (Болгарія) | ||||
|
||||
|
| ||||
 Поморійське озеро у Вікісховищі | ||||
Її площа становить близько 7 - 8,5 км 2 , довжина - 5 - 6 км, ширина коливається від 350 м на північі до 1,6 км в середині. Її глибина не перевищує 1,4 м, а солоність дорівнює 60 - 80 ‰. Використовується для видобутку солі (близько 30000 т на рік) і лікувальних грязей.
Над озером проходить Віа Понтіка - одина з великих повітряних шляхів мігруючих птахів з усієї Європи. На території водно-болотних угідь спостерігається 269 різних видів птахів.
З 2010 року на південному березі озера Поморійського знаходиться відвідувальний і природоохоронний центр. Поряд з центром є єдиний музей солі в країні.
З метою захисту рідкісних та зникаючих видів та середовищ їх існування, Поморійське озеро та прилегли території оголошені захищеними місцями болгарським законодавством у 2001 році, та Рамсарською конвенцією з охорони водно-болотних угідь і водоплавних птахів. Цей болгарський об'єкт у світовому списку конвенції зареєстрований під № 1229. У 1998 році озеро Поморійське було оголошено важливою пташиною місцевосттю, а з 2007 року офіційно включено Радою міністрів до Європейської екологічної мережі Natura 2000 як охоронюваної території відповідно до Директиви ЄС про птахів та охоронюваного району відповідно до Директиви ЄС про місцеположення.
Зовнішні посилання
Джерела
- Мічев, Микола та інші . Географічний словник Болгарії . Софія, Наука і мистецтво , 1980. стор 382.