Пономарьов Олександр Олександрович
Олександр Олександрович Пономарьов (23 квітня 1974, м. Костянтинівка, Донецька область, Українська РСР — 26 вересня 2016, ?) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, головний сержант взводу (54-та окрема механізована бригада), позивний «Сан Санич»[1].
| Пономарьов Олександр Олександрович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
23 квітня 1974 м. Костянтинівка, Донецька область, УРСР | |
| Смерть | 26 вересня 2016 (42 роки) | |
| Псевдо | «Сан Санич» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
|
| ||
Життєпис
Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом — командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військовому комісаріаті. Після року служби був демобілізований, після чого підписав контракт на службу в 54-й окремій механізованій бригаді (в/ч В2970). Мав можливість служити в тилу у м. Бахмут, проте попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.
Помер від поранення, отриманого в бою.
Похований м. Костянтинівка, Донецька область на цвинтарі поблизу району Червоний[2] 48°32′48″ пн. ш. 37°41′19″ сх. д..
По смерті залишилися дружина та донька.
Відзнаки
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
Увічнення пам'яті
6 грудня 2016 року на фасаді Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 (вул. Преображенська, 60) відкрито меморіальну дошку.