Понс (граф Тулузький)
Понс II Вільгельм (*Pons Guillaume бл. 992 — 1060) — граф Тулузи у 1037—1060 роках.
Понс II | |
---|---|
окс. Ponç de Tolosa | |
| |
Народився | бл. 992 |
Помер |
1060 Тулуза |
Поховання | Тулуза |
Діяльність | суверен |
Титул | граф Тулузи |
Термін | 1037—1060 роки |
Попередник | Вільгельм III Тайлефер |
Наступник | Вільгельм IV |
Конфесія | католицтво |
Рід | Раймундіди |
Батько | Вільгельм III Тайлефер |
Мати | Емма Прованська |
Брати, сестри | Бертран I (маркіз Провансу) |
У шлюбі з |
Майоре Наваррська Алмодіс де Ла Марш |
Діти | 4 сина і 1 донька |
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Руерг (Раймундідів). Син Вільгельма III, графа Тулузи, та Емми Прованської. Народився близько 992 року. Дитинство провів у Тулузі. Згодом брав участь у походах батька. 1022 року оженився на доньці короля Наварри. 1024 року разом з матір'ю зробив пожертву монастирю Сен-Андре в Авіньйоні. У 1030 року отримав від нього титул та володіння маркіза Провансу.
Граф
У 1037 році після смерті Вільгельма III успадкував графство Тулузьке. З самого початку намітив політику на замирення з місцевими католицькими прелатами і абатами, повернувши захоплені землі та майно за часів його батька. 1038 році розділив володіння в діоцезі Альбігуа з родиною Бернатом Ато Тренкавелем, єпископом Альбі.
1040 року оженився на доньці графа де Ла Марша. У 1040 та 1047 роках надав значні володіння монастирю Клюні з Бургундії. 1047 року отримав титул палатина Аквітанії, який був суто номінальним.
1050 року заснував пріорат Віган. 1053 року його дружину було викрадено в Нарбоні Рамоном Баранґе I, графом Барселони, який оженився на ній. Це ще більше погіршило стосунки між володарями Тулузи й Барселони.
Помер 1060 року. Владу та володіння успадкував син Вільгельм.
Родина
1. Дружина — Майоре, донька Санчо III, короля Наварри
Діти:
- Понс (д/н-1063)
2. Дружина — Алмодіс, донька Бернарда I, графа де Ла Марша
Діти:
Джерела
- Lewis, Archibald R. The Development of Southern French and Catalan Society, 718—1050. University of Texas Press: Austin, 1965.
- Jean-Luc Déjean, Les comtes de Toulouse (1050—1250), Fayard, 1979 (réimpr. 1988) [détail des éditions] (ISBN 2-213-02188-0), p. 23 à 26.
- Louis Alphen, La Francia nell'XI secolo, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1979, pp. 770—806