Попихін Євген Миколайович

Євген Миколайович Попихін (19 лютого 1960, Москва, СРСР) — радянський хокеїст (захисник) і російський тренер. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.

Євген Попихін
Особові дані
Народження 19 лютого 1960(1960-02-19) (61 рік)
Москва, СРСР
Зріст 180 см
Позиція захисник
Номер 6 («Динамо» М)
Юнацькі клуби
«Динамо» (Москва)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979–1980 «Динамо» (Харків) 20 (4)
1980–1984 «Динамо» (Рига) 196 (9)
1984–1991 «Динамо» (Москва) 287 (17)
1991–1992 «Давос» 24 (9)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1990 СРСР 4 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1998–1999 «SCH Säntis»
1999–2002 «Рапперсвіль-Йона»
2002–2005 «Фрібур-Готтерон»
2007–2008 «Хімік» (Митищі)
2007–2010 «Торпедо» (НН)
2010–2011 «Автомобіліст»
2012–2014 «Амур» (Хабаровськ)
2015–2017 «Нафтохімік»
2017–2018 «СКА-Нева»
2019– «Хумо» (Ташкент)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографічні відомості

Вихованець московського «Динамо». Переможець молодіжної першості СРСР 1979 року[1]. Срібний призер і кращий захисник юніорського чемпіонату Європи 1978 року. Переможець молодіжної першості світу 1980 року. Найбільш відомими серед його партнерів стали олімпійські чемпіони Володимир Крутов, Ігор Ларіонов і Сергій Свєтлов[2].

Першою командою майстрів стало харківське «Динамо», дебютант другої ліги. Наступні одинадцять сезонів захищав кольори динамівських колективів з Риги і Москви. У складі московського клубу двічі ставав чемпіоном і чотири рази призером чемпіонатів Радянського Союзу. Був капітаном команди. Учасник суперсерій проти клубів Національної хокейної ліги. 1990 року обирався до списку 34 кращих гравців сезону. У вищій лізі виходив на лід у 483 матчах (26+51).

У грудні 1990 року провів чотири матчі за національну збірну Радянського Союзу і став переможцем традиційного міжнародного турніру на призи московської газети «Известия»[3]. У складі другої збірної СРСР — шестиразовий переможець міжнародного турніру на призи газети «Ленинградская правда»[4].

У швейцарському клубові «Давос» завершив ігрову кар'єру і розпочав тренерську діяльність (очолював молодіжну команду). Працював головним тренером у командах НЛА «Рапперсвіль-Йона» і «Фрібур-Готтерон».

2005 року повернувся до Росії. Працював у клубах «Локомотив» (Ярославль), «Хімік» (Митищі), «Торпедо» (Нижній Новгород), «Автомобіліст» (Єкатеринбург), «Динамо» (Мінськ, Білорусь), «Амур» (Хабаровськ), «Нафтохімік» (Нижньокамськ), «СКА-Нева» (Санкт-Петербург) і «Хумо» (Ташкент, Узбекистан).

Досягнення

  • Чемпіон СРСР (2): 1990, 1991
  • Срібнй призер (3): 1985, 1986, 1987
  • Бронзовий призер (1): 1988
  • Фіналіст Кубка СРСР (1): 1988
  • Фіналіст Кубка ліги (1): 1989
  • Чемпіон світу серед молоді (1): 1980
  • Віце-чемпіон юніорського чемпіонату Європи (1): 1978
  • Переможець турніру газети «Известия» (1): 1990
  • Переможець турніру газети «Ленинградская правда» (6): 1984, 1985, 1986, 1987, 1990, 1991

Статистика

Статистика виступів у збірній Радянського Союзу:

ДатаМісцеТурнірСуперникРахунокГоли
116.12.1990МоскваПриз «Известий» Швеція5:1Андрієвський (2), Каменський, Ковальов, Семак Шедін
218.12.1990МоскваПриз «Известий» Фінляндія6:1Бякін, Каменський (2), Кравчук, Семак, Жамнов — Куркінен
320.12.1990МоскваПриз «Известий» Канада6:1Гордіюк, Ковальов, Масленников, Нємчинов (2), Юлдашев — Пек
421.12.1990МоскваПриз «Известий» Чехословаччина2:2Андрієвський, Буцаєв Беранек, Хорват

У юніорській і молодіжній збірних:

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1978 СРСР (юніорська)ЮЧЄ53258
1980 СРСР (молодіжна)МЧС50114

Примітки

  1. Отечественный хоккей. Первый, второй, третий и четвертый эшелоны 1975/1976 — 1979/1980. Молодежные и юношеские чемпионаты СССР 1975/1976 — 1979/1980. // Под общей редакцией Александра Серебринникова. — Москва, 2014. — С. 136—137. (рос.)
  2. Очередной триумф советской сборной. (російська). Хроника хоккея. От лорда Стэнли до наших дней. Процитовано 26 квітня 2020.
  3. Турнір «Известия»-1990 (російська). «Хоккейные архивы». Процитовано 27 квітня 2020.
  4. Турнір «Ленинградская правда» (російська). «Хоккейные архивы». Процитовано 27 квітня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.