Попихін Євген Миколайович
Євген Миколайович Попихін (19 лютого 1960, Москва, СРСР) — радянський хокеїст (захисник) і російський тренер. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
Євген Попихін | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особові дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 19 лютого 1960 (61 рік) Москва, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 6 («Динамо» М) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Динамо» (Москва) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Біографічні відомості
Вихованець московського «Динамо». Переможець молодіжної першості СРСР 1979 року[1]. Срібний призер і кращий захисник юніорського чемпіонату Європи 1978 року. Переможець молодіжної першості світу 1980 року. Найбільш відомими серед його партнерів стали олімпійські чемпіони Володимир Крутов, Ігор Ларіонов і Сергій Свєтлов[2].
Першою командою майстрів стало харківське «Динамо», дебютант другої ліги. Наступні одинадцять сезонів захищав кольори динамівських колективів з Риги і Москви. У складі московського клубу двічі ставав чемпіоном і чотири рази призером чемпіонатів Радянського Союзу. Був капітаном команди. Учасник суперсерій проти клубів Національної хокейної ліги. 1990 року обирався до списку 34 кращих гравців сезону. У вищій лізі виходив на лід у 483 матчах (26+51).
У грудні 1990 року провів чотири матчі за національну збірну Радянського Союзу і став переможцем традиційного міжнародного турніру на призи московської газети «Известия»[3]. У складі другої збірної СРСР — шестиразовий переможець міжнародного турніру на призи газети «Ленинградская правда»[4].
У швейцарському клубові «Давос» завершив ігрову кар'єру і розпочав тренерську діяльність (очолював молодіжну команду). Працював головним тренером у командах НЛА «Рапперсвіль-Йона» і «Фрібур-Готтерон».
2005 року повернувся до Росії. Працював у клубах «Локомотив» (Ярославль), «Хімік» (Митищі), «Торпедо» (Нижній Новгород), «Автомобіліст» (Єкатеринбург), «Динамо» (Мінськ, Білорусь), «Амур» (Хабаровськ), «Нафтохімік» (Нижньокамськ), «СКА-Нева» (Санкт-Петербург) і «Хумо» (Ташкент, Узбекистан).
Досягнення
- Чемпіон СРСР (2): 1990, 1991
- Срібнй призер (3): 1985, 1986, 1987
- Бронзовий призер (1): 1988
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1988
- Фіналіст Кубка ліги (1): 1989
- Чемпіон світу серед молоді (1): 1980
- Віце-чемпіон юніорського чемпіонату Європи (1): 1978
- Переможець турніру газети «Известия» (1): 1990
- Переможець турніру газети «Ленинградская правда» (6): 1984, 1985, 1986, 1987, 1990, 1991
Статистика
Статистика виступів у збірній Радянського Союзу:
№ | Дата | Місце | Турнір | Суперник | Рахунок | Голи |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | 16.12.1990 | Москва | Приз «Известий» | Швеція | 5:1 | Андрієвський (2), Каменський, Ковальов, Семак — Шедін |
2 | 18.12.1990 | Москва | Приз «Известий» | Фінляндія | 6:1 | Бякін, Каменський (2), Кравчук, Семак, Жамнов — Куркінен |
3 | 20.12.1990 | Москва | Приз «Известий» | Канада | 6:1 | Гордіюк, Ковальов, Масленников, Нємчинов (2), Юлдашев — Пек |
4 | 21.12.1990 | Москва | Приз «Известий» | Чехословаччина | 2:2 | Андрієвський, Буцаєв — Беранек, Хорват |
У юніорській і молодіжній збірних:
Рік | Команда | Турнір | Місце | І | Г | П | О | ШХ |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1978 | СРСР (юніорська) | ЮЧЄ | 5 | 3 | 2 | 5 | 8 | |
1980 | СРСР (молодіжна) | МЧС | 5 | 0 | 1 | 1 | 4 |
Примітки
- Отечественный хоккей. Первый, второй, третий и четвертый эшелоны 1975/1976 — 1979/1980. Молодежные и юношеские чемпионаты СССР 1975/1976 — 1979/1980. // Под общей редакцией Александра Серебринникова. — Москва, 2014. — С. 136—137. (рос.)
- Очередной триумф советской сборной. (російська). Хроника хоккея. От лорда Стэнли до наших дней. Процитовано 26 квітня 2020.
- Турнір «Известия»-1990 (російська). «Хоккейные архивы». Процитовано 27 квітня 2020.
- Турнір «Ленинградская правда» (російська). «Хоккейные архивы». Процитовано 27 квітня 2020.
Посилання
- Попихін Євген Миколайович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Євген Попихін (англійська). Chidlovski.net. Процитовано 27 квітня 2020.
- Євген Попихін (російська). Dynamo-History.ru. Процитовано 27 квітня 2020.
- Євген Попихін (російська). Хоккейный клуб «Торпедо». Процитовано 27 квітня 2020.