Ковальов Андрій Робертович

Андрій Робертович Ковальов (біл. Андрэй Робертавіч Кавалёў, рос. Андрей Робертович Ковалёв; 2 квітня 1966, Вітебськ, Білоруська ССР) — білоруський хокеїст і тренер. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Заслужений майстер спорту Республіки Білорусь. Учасник Олімпіад у Нагано і Солт-Лейк-Сіті.

Андрій Ковальов
Особові дані
Народження 2 квітня 1966(1966-04-02) (55 років)
Вітебськ, СРСР
Зріст 182 см
Позиція крайній нападник
Юнацькі клуби
«Юність» (Мінськ)
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 114-й загальний, 1990
«Вашингтон Кепіталс»
РокиКлубІгри (голи)
1983–1989 «Динамо» (Мінськ) 318 (133)
1989–1991 «Динамо» (Москва) 84 (27)
1991–1992 «Динамо» (Мінськ) 20 (6)
«Нью-Гейвен Найтгоукс» 34 (11)
1992–1993 «Маскігон Фьюрі» 7 (3)
«Роанок Веллі Ремпейдж» 24 (11)
«Грінсборо Монархс» 7 (2)
1993–1994 «Бітігайм-Біссінген» 17 (23)
1993–1995 «Швеннінгер» 80 (65)
1995–1996 «Давос» 10 (3)
1995–2000 «Крефельд Пінгвін» 236 (113)
2000–2002 «Ревір Левен Оберхаузен» 118 (40)
2002–2005 «Бітігайм Стілерс» 167 (91)
2005–2006 «Гайльброннер Фалькен» 53 (32)
2006–2008 «Юність» (Мінськ) 60 (17)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1989–1991 СРСР 35 (13)
1994–2003 Білорусь 89 (35)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2009–2010 «Чайна Дрегон»
2009–2010 Китай
2010–2011 «Мінські Зубри»
2012–2013 РЦОП (Раубичі)
Білорусь (U-18)
2015–2016 «Динамо» (Мінськ)
2016–2018 «Автоматика» (Гданськ)
2018–2020 «Брест»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивна кар'єра

Хокеєм почав займатися у Вітебську (тренер — Валерій Михайлович Кузнецов). В чотирнадцять років переїхав до Мінська. У складі збірної спортивного товариства «Динамо» (1966 р.н.) став переможцем всесоюзних змагань у Сєверодонецьку (квітень 1981 року). Команда «Динамо» була створена на базі мінської «Юності»[1]. 1982 року став чемпіоном Спартакіади народів СРСР у складі збірної Білорусі. З сезону 1983/1984 почав залучатися до виступів за «Динамо». Разом з командою подолав шлях до вищої ліги і отримав виклик до збірної Радянського Союзу. Дебют за національну команду відбувся 7 січня 1989 року в Стокгольмі. Радянська збірна здобула перемогу в товариському матчі над господарями майданчика з рахунком 4:3, а Ковальов закинув вирішальну шайбу. У травні став переможцем Кубка Японії, в якому також брали участь японські і чехословацькі хокеїсти.

Влітку переходить до московського «Динамо». Того сезону його нова команда змогла перервати багаторічну гегемонію ЦСКА (лідери армійців почали їхати до Північної Америки). В наступному чемпіонаті «динамівці» підтвердили свій статус-кво, а Ковальов разом з Олександром Семаком стає найкращим снайпером клубу — по 17 закинутих шайб. У цей час постійно грає за збірну в товариських іграх і на міжнародних турнірах, але на чемпіонатах світу зіграти не вдало. Дуже високою була конкуренція за місце в команді Віктора Тихонова. Керівництво москвичів пропонувало йому новий дворічний контракт. У цьому клубі гравець мав кращі шанси потрапити до збірної, що особливо важливо перед початком Олімпіади. Але Андрій Ковальов вирішив продовжити кар'єру в Америці. Сезон 1991/1992 розпочав у мінському «Динамо», а завершував у «Нью-Гейвен Найтгоукс» з престижної Американської хокейної ліги. Потім були клуби з Колоніальної хокейної ліги і Хокейної ліги Західного узбережжя, які мали влаштовували гравця рівня збірної СРСР.

За порадою тренера Івана Кривоносова поїхав до Німеччини, але сезон вже розпочався і знадобилося півроку, щоб отримати запрошення з клубу елітної дивізіону. В Німеччини мешкав до 2006 року, дев'ять сезонів відіграв в Німецькій хокейній лізі за «Швеннінгер», «Крефельд Пінгвін» і «Обергаузен» (у 434 матчах набрав 420 очок). З 1995 року постійно виступав за національну збірну Білорусі. Грав на двох Олімпіадах і п'яти чемпіонатах світу. Учасник легендарного для булорусів на Олімпіаді 2002 року проти шведів. У чвертьфіналі команда Ковальова перемогла скандинавів і фінішувала на четвертому місці. В сорок років повернувся до столиці Білорусі, де відіграв два сезони за «Юність» і завершив ігрову кар'єру.

Досягнення

  • Чемпіон світу серед молодіжних команд (1): 1986
  • Чемпіон СРСР (2): 1990 1991
  • Переможець ігр Доброї волі (1): 1990
  • Переможець турніру на приз газети «Известия» (1): 1990

Статистика

Статистика виступів у елітних дивизіонах національних чемпіонатів:

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1988-89 «Динамо» (Мінськ)Д-126174216
1989-90 «Динамо» (Москва)Д-141108188
1990-91 «Динамо» (Москва)Д-1431782518
1991-92 «Динамо» (Мінськ)Д-120651113
Всього в СРСР1305025754500000
«Нью-Гейвен Найтгоукс»Д-1331112233110112
1993-94 «Швеннінгер»Д-11915924231186148
1994-95 «Швеннінгер»Д-1403918578810391236
1995-96 «Давос»Д-1103140
«Крефельд Пінгвін»Д-1322412364363474
1996-97 «Крефельд Пінгвін»Д-1392533582832024
1997-98 «Крефельд Пінгвін»Д-138221032431023512
1998-99 «Крефельд Пінгвін»Д-1511732493043146
1999-00 «Крефельд Пінгвін»Д-14914233730410110
2000-01 «Ревір Левен Оберхаузен»Д-1581915342030004
2001-02 «Ревір Левен Оберхаузен»Д-15721274881
Всього в Німеччині3831961793753865122234584
2006-07 «Юність» (Мінськ)Д-1451423377482242
2007-08 «Юність» (Мінськ)Д-171010
Всього в Білорусі521523387482242
Всього в Д-16082752405155366024265088

Проти професіоналів з Національної хокейної ліги:

ДатаГосподаріРахунокГості
117.09.1989«Динамо» (Москва)7:2«Вашингтон Кепіталс»[2]
229.12.1989«Піттсбург Пінгвінс»2:5«Динамо» (Москва)[3]
331.12.1989«Торонто Мейпл Ліфс»4:7«Динамо» (Москва)
403.01.1990«Баффало Сейбрс»4:2«Динамо» (Москва)
506.01.1990«Нью-Джерсі Девілс»7:1«Динамо» (Москва)
609.01.1990«Бостон Брюїнс»1:3«Динамо» (Москва)
716.09.1990«Динамо» (Москва)4:1«Монреаль Канадієнс»[4]
801.01.1991«Торонто Мейпл Ліфс»7:4«Динамо» (Москва)[5]
903.01.1991«Гартфорд Вейлерс»0:0«Динамо» (Москва)
1006.01.1991«Нью-Джерсі Девілс»2:2«Динамо» (Москва)
1108.01.1991«Вашингтон Кепіталс»3:2«Динамо» (Москва)
1210.01.1991«Філадельфія Флайєрз»1:4«Динамо» (Москва)
1312.01.1991«Піттсбург Пінгвінс»3:4«Динамо» (Москва)
1415.01.1991«Квебек Нордікс»1:4«Динамо» (Москва)

У складі молодіжної команди на першості світу:

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1986 СРСР (U20) МЧС 7 1 1 2 0

За першу команду СРСР:

Сезон Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
1988-89 СРСР Кубок Японії 4 3
СРСР товариські матчі 4 1
Всього за сезон84
1989-90 СРСР Ігри Доброї волі 5 0 1 1 2
СРСР товариські матчі 9 3
Всього за сезон14
1990-91 СРСР Кубок Ніссана 2 2 0 2 2
СРСР Турнір «Йзвестий» 4 2 1 3 0
СРСР Шведські хокейні ігри 3 0 1 1 0
СРСР товариські матчі 3 1
Всього за сезон125

За національну збірну Білорусі:

Сезон Команда Турнір Місце Головні турніри Всього за сезон
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1994-95БілорусьЧС (С)4404044040
1995-96БілорусьЧС (В)7527075270
1996-97БілорусьЧС (В)745916162192151
1997-98БілорусьОІ5-871342131344
БілорусьЧС8-е50002
1998-99БілорусьЧС9-е62242932527
1999-00БілорусьЧС9-е62246114596
2000-01БілорусьОІ (кв)30000115382
БілорусьЧС14-е60222
2001-02БілорусьОІ4-е9123121113437
2002-03БілорусьЧС14-е6011070110

Примітки

  1. Отечественный хоккей. Первый — третий эшелоны 1980/1981 — 1984/1985. Молодежные и юношеские чемпионаты СССР 1980/1981 — 1984/1985. // Под общей редакцией Александра Серебринникова. — Москва, 2015. — С. 101 (рос.)
  2. Суперсерія 1989
  3. Суперсерія 1989/1990
  4. Суперсерія 1990
  5. Суперсерія 1990/1991

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.