Попичко Олексій Федорович

Народився 8 квітня 1942 року в Іванівці. Його сім'я переїхала до Одеси після закінчення Німецько-радянської війни, і вже в місті в 1956 році розпочав займатися футболом у команді заводу імені Ф. Е. Дзержинського під керівництвом екс-наставника «Харчовика» Акіма Феофановича Фоміна.

У 1959 році в складі юнацької збірної УРСР став чемпіоном СРСР у своїй віковій категорії.

Наприкінці 1960 року в числі групи партнерів по заводській команді був запрошений у «Чорноморець» після контрольної гри «моряків» з «Дзержинцем», який сенсаційно обіграв майстрів з рахунком 2:1. У 1961 році дебютував у складі команди, і разом з командою став чемпіоном УРСР.

У 1963 році увійшов до списку найкращих футболістів УРСР під № 3.

У 1964 році разом з командою вийшов до першої групи класу «А».

Після завершення ігрової кар'єри тренував команду Біляївського району в чемпіонаті Одеської області.

Освіта вища. У 1970 році закінчив Одеський педагогічний інститут імені Ушинського. Очолював кафедру фізичного виховання Одеського національного університету імені Мечникова. Працював завідувачем кафедри фізвиховання Одеського університету імені Мечникова. Під керівництвом Попічко збірна університету ставала чемпіоном СРСР серед студентів.

У 2001 році включений до числа найкращих футболістів Одеси XX століття.

Помер 1 червня 2006 року в Одесі[1].

З 2010 року в пам'ять про Попичка проводиться турнір, в якому беруть участь команди вищих навчальних закладів[2].

• Клас «Б» чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1961

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «Одеський футбол»
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль гравця на сайті footbook.ru
• 50 найкращих. Частина перша. «Чорноморець» (№ 38)
• АДЖЕ БУЛИ Ж СУТИЧКИ БОЙОВІ ...
• Два ювілеї одеського футболу