Послідовний переклад

Послідовний переклад — один із різновидів усного перекладу, за якого перекладач починає усно перекладати мовою перекладу після того, як оратор припинив говорити, закінчивши всю свою промову або певну її частину[1].

Щоб уможливити послідовний переклад, оратор час від часу робить паузи, необхідні перекладачеві для перекладу сказаного. Послідовний переклад вимагає утримання в пам'яті перекладача змісту значних фрагментів оригіналу протягом тривалого часу до моменту початку перекладу[1].

Усний послідовний переклад зазвичай використовується під час проведення заходів із відносно невеликою кількістю учасників: на ділових переговорах, для телефонних розмов, на невеликих семінарах, на круглих столах із невеликою кількістю учасників, для окремих форм брифінгів, прес-конференцій, презентацій, фуршетів і святкових заходів, для екскурсій і під час супроводу делегацій.

Важлива сфера застосування послідовного перекладу — судові засідання, слідчі дії, нотаріальні дії за участю громадян, які не володіють цільовою мовою.

Порівняно із синхронним перекладом, за якого перекладач говорить одночасно зі сприйняттям на слух промови вихідною мовою, для послідовного перекладу не потрібне додаткове технічне оснащення і потрібно менше ресурсів перекладачів: достатньо залучити одного перекладача для тривалого заходу, тоді як перекладачі-синхроністи мають замінювати один одного кожні 15—30 хвилин. Крім того, від перекладача не вимагається володіння складними навичками синхронної роботи.

Література

  • Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Глава IV. // Учебник для институтов и факультетов иностранных языков — М.: Высшая школа, 1990.

Примітки

  1. Комиссаров В. Н. Теория перевода.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.