Поспєлов Володимир Петрович

Поспєлов Володимир Петрович
Народився 10 (22) березня 1872(1872-03-22)
Богородицьк
Помер 1 лютого 1949(1949-02-01) (76 років)
Київ
Країна Російська імперія СРСР
Національність українці
Діяльність ентомолог
Alma mater Московський університет
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Посада директор інституту ентомології та фітопатології АН УРСР в 1946—1949 роках
Ступінь академік АН СРСР
Членство НАН України
Нагороди

Володи́мир Петро́вич Поспє́лов (*10 (22) березня 1872(18720322), Богородицьк, Тульська губернія — † 1 лютого 1949, Київ) — український і російський ентомолог, академік АН УРСР (1939).

Життєпис

1896 року закінчив Московський університет, працював у Московському сільськогосподарському інституті.

У 1904—1913 роках — приват-доцент Київського університету.

Проягом 1912—1914 років — редактор першого в Російській імперії журналу по прикладній ентомології «Ентомологічний вісник».

В 1913—1920 — професор Воронезького інституту.

У 1927—1930 — професор Саратовського університету.

В 1930—1940 роках — професор Ленінградського інституту, у 1944—1945 — Київського університету.

Одночасно в 1929—1940 роках керував лабораторією у Всесоюзному НДІ захисту рослин в Ленінграді.

Згодом певний час працював у Інституті зоології АН УРСР, на базі трьох лабораторій якого у 1946 році створено Інститут ентомології та фітопатології АН УРСР, директором якого В. П. Поспєлов був у 1946—1949 роках.

Науковий доробок

Праці В. П. Поспєлова присвячені загальній та експериментальній ентомології, зокрема захисту сільськогосподарських рослин від шкідників.

Є одним з ініціаторів організації в Росії місцевих закладів по захисту сільськогосподарських рослин, та створення в СРСР 1931 року карантинної служби рослин, організатор робіт по біологічних методах боротьби з шкідливими комахами. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Відкрив явище імагінальної діапаузи у комах (сплячка на стадії імаго).

Серед його робіт:

  • «Із спостережень над цукровим довгоносиком», 1904,
  • «Залежність розмноження цукрового довгоносика від культури цукрового буряка», 1905,
  • «Найновіші дані щодо питання про боротьбу з головнею», 1905,
  • «Гессенська муха (Cecidomyia destructor Say), її природні вороги та способи боротьби з нею», 1907, печатня С. П. Яковлева,
  • «Післяембріональний розвиток та імагінальна діапауза у лускокрилих», 1910,
  • «Довгоносик цукрового буряка (Cleonus punctiventris Germ.) та засоби боротьби з ним», 1913,
  • «Досліди штучного зараження озимої совки (Agrotis segetum Schiff.) її паразитами-наїзниками в Київській губернії», 1913,
  • «Внутрішньоклітинний симбіоз та його відношення до хвороб комах», 1929,
  • «Ентомологія», навчальний посібник для рослинницьких вузів, разом з професорами В. В. Редикорцевим, М. Я. Кузнецовим, А. В. Мартиновим, 1935,
  • «Інструкція щодо дослідження хвороб комах», разом з доктором А. А. Євлаховою, 1937,
  • «Тезиси до доповіді про безпліддя метеликів під дією підвищеної температури та недостатньої вологості», 1939,
  • «Мікробіологічна методика боротьби із сільськогосподарськими шкідниками», 1944.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.