Постійне представництво

Постійне представництво — в міжнародному праві орган (місія) представницького характеру, який засновує держава при одній або кількох міжурядових міжнародних організаціях, членом яких вона є. Міжнародні організації має право користуватися прапором та емблемою своєї країни. Правовий статус, характер і обсяг привілеїв та імунітетів постійного представництва та його співробітників регламентують міжнародні угоди, а також законодавство країни перебування.

Постійне представництво — в Українському законодавстві, постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.[1]

Представництво може бути визнане постійним, зокрема якщо його діяльність має господарський характер, аналогічна діяльності нерезидента й фактично здійснюється не для нерезидента, а для третіх осіб[2][3]. Але не можна визнати представництво постійним, якщо діяльність представництва не можна ототожнювати з діяльністю материнської компанії[4].