Потурай Олег Гнатович

Олег Гнатович Потурай (народився 7 червня 1954(19540607) в селі Бортнів Іваничівського району Волинської області — помер 6 вересня 2015 в Луцьку[1]) — український поет, прозаїк, перекладач і журналіст. Мешкав у Луцьку. Член НСПУ, НСЖУ.

Олег Потурай

Життєпис

1971 року з золотою медаллю закінчив Поромівську середню школу, Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1971-76)

1976-81 — кореспондент, газети «Вільна Україна», «Ленінська молодь» (Львів).

1981-85 — заступник редактора, райгазета «Колос» (смт Іваничі, Волин. обл.).

1987-91 — редактор, райгазета «Ленінським шляхом» (м. Ківерці, Волин. обл.).

1991-95 — видавав власну газету.

1995-97 — гол. редактор, міська газета «Луцький замок».

з 09.1997 працював у газеті «День», власний кореспондент в місті Луцьку.

Вів питання політики у газеті «Волинські губернські відомості». Займався політичним аналізом у створеному ним же Волинському центрі політичних досліджень.

Від березня 2008 до липня 2012-го працює власним кореспондентом всеукраїнської газети «Селянська правда» по Волинській та Рівненській областях.

Від березня 2012 до квітня 2015 очолював Волинську обласну організацію НСПУ.

Помер у Луцьку 6 вересня 2015 року. Поховали його 7 вересня у рідному селі Бортнів.

Творчість

Автор книжок віршів:

  • «Малюнки на асфальті» (Львів, в-во «Каменяр», 1985),
  • «До сходу сонця» (Луцьк, в-во «Надстир'я», 1991),
  • «Присмерок» (Луцьк, в-во «Надстир'я», 1994).
  • «Ліхтар у закутку» (Луцьк, в-во «Терен», 2005).

У 2009 видав книгу сатири «Бакс, ату!».

Захоплення

Історія Волині.

Відзнаки

Лауреат обласної журналістської премії «Найкраще перо року» (1990).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.