Пояркова Антоніна Іванівна

Антоніна Іванівна Пояркова (1897—1980) — радянський ботанік, лауреат Сталінської премії (1952), один із провідних авторів тридцятитомного видання «Флора СРСР» (1934—1964).

Пояркова Антоніна Іванівна
Народилася 1897[1][2]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 1980[1][2]
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання
 : 
Країна  СРСР
Діяльність ботанік
Alma mater Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Галузь ботаніка
Ступінь доктор біологічних наук
Аспіранти, докторанти Valentina Gladkovad
Нагороди

Біографія

Антоніна Іванівна Пояркова народилася 20 лютого 1897 року в Петербурзі в родині службовця. Вона навчалася у Катерининській жіночій гімназії, яку закінчила в 1914 році. У 1915 році стала курсисткою Жіночого педагогічного інституту. У 1922 році закінчила природничо-географічний факультет 1-го Петроградського державного педагогічного інституту.

У 1920 році зарахована науковим співробітником у Відділ живих рослин Головного ботанічного саду РРФСР. Тут вона почала працювати в лабораторії експериментальної екології під керівництвом професора М. А. Максимова.

У 1931—1936 рр. працюючи за сумісництвом в Нафтовому геологорозвідувальному дослідному інституті, виконала ряд робіт по палеоботаніці вивчаючи викопні флори Приаралья, Сахаліну, Амура і Камчатки.

У 1932—1939 рр. епізодично виконувала консультативну роботу за сумісництвом в Державній академії комунального господарства (Москва).

У 1936 році їй було присуджено вчений ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації «за роботи по ситематиці квіткових і по викопних флори Північної Азії».

За ботанічні дослідження, опубліковані у виданні «Флора СРСР», отримала в 1952 році Сталінську премію в галузі науки другого ступеня (разом з ботаніками Б. К. Шишкіним і С. Юзепчуком.

У 1955 році Антоніні Іванівні Поярковій без захисту дисертації була присуджена учена ступінь доктора біологічний наук за спеціальним клопотанням.

У 1969—1973 рр. працювала як консультант в лабораторії систематики та географії вищих рослин Ботанічного інституту АН СРСР. З 1974 року залишила інститут, але в міру своїх сил продовжувала наукову роботу. У 1980 році вона закінчила обробку родини пасльонових для 5-го тому «Флори європейської частини СРСР».

За успішну віддану працю була нагороджена орденом Леніна і кількома медалями.

Могила А. І. Пояркової і членів її сім'ї на Зеленогірському кладовищі

Померла у 1980 році. Похована на Зеленогорському цвинтарі, ділянка 11, ряд 1, могила 2. Разом з нею поховані Віра Іванівна Пояркова (1898—1955) і Сергій Іванович Поярков (1898—1973).

Література
  • Флора Мурманськой области. Выпуск IV. — М. — Л .: Изд-во АН СССР, 1959.

Таксони, названі на честь А.І. Пояркової
Crataegus pojarkoviae
  • Pojarkovia Askerova (1984)
  • Andrachne pojarkoviae Kovatschev (1965)
  • Cotoneaster pojarkovae Zakirov (1955)
  • Crataegus pojarkoviae Kossych (1964)
  • Fraxinus pojarkoviana V.N.Vassil. (1952)
  • Galium pojarkovae Pobed. (1958)
  • Hyoscyamus pojarkovae Schönb.-Tem. (1972)
  • Kudrjaschevia pojarkovae Ikonn. (1972)
  • Ligularia pojarkovana S.W.Liu & T.N.Ho (2001)
  • Prunus pojarkovii A.E.Murray (1969)
  • Salicornia pojarkovae Semenova (1956)
  • Senecio pojarkovae Schischk. (1953)
  • Taraxacum pojarkoviae Schischk. (1964)

Посилання
  1. автор назви (ботаніка)
  2. Гарвардський індекс ботаніків — Harvard University Herbaria and Libraries.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.