Президія Верховної ради Української РСР

Прези́дія Верхо́вної ра́ди УРСР — найвищий колегіальний орган державної влади в УРСР, який був підзвітний Верховній раді УРСР.

Президія Верховної ради Української РСР
Тип Президія
Країна  Українська СРР
Будівля Верховної Ради Української РСР, 1952 рік. Зображено Герб Української РСР, Леніна та Сталіна

Президія обиралась на першій сесії Верховної Ради УРСР чергового скликання у складі Голови Президії, Першого заступника Голови, заступника Голови, Секретаря Президії і 19 членів Президії.

Повноваження Президії були визначені Конституцією УРСР. Стаття 106:

Президія Верховної Ради України:
1) скликає сесії Верховної Ради України;
2) організує підготовку сесій Верховної Ради України;
2-1) забезпечує своєчасний аналіз декретів Кабінету Міністрів України і приймає рішення про внесення їх на розгляд Верховної Ради України за власною ініціативою або за пропозицією комісії Верховної Ради України.
4) координує діяльність постійних комісій Верховної Ради України;
5) сприяє народним депутатам України у здійсненні ними своїх повноважень і забезпечує їх необхідною інформацією;
6) здійснює контроль за додержанням Конституції України;
7) організує підготовку і проведення всенародних голосувань (референдумів), а також народних обговорень проектів законів України та інших найважливіших питань державного життя республіки;
8) проводить найменування та перейменування селищ міського типу, сіл;
17) публікує українською і російською мовами закони України та інші акти, прийняті Верховною Радою України, Президією Верховної Ради України, Головою Верховної Ради України; сприяє публікації зазначених актів у перекладі іншими мовами, якими користується більшість населення відповідних місцевостей республіки.
Президія Верховної Ради України приймає постанови.

Органом Президії Верховної ради УРСР був журнал «Радянська Україна».

З 25.07.1938 по 24.08.1991 орган називався «Президія Верховної Ради Української РСР», а з 24.08.1991 по 28.06.1996 — «Президія Верховної Ради України». Ліквідований у зв'язку з прийняттям Конституції України.

Див. також

Джерела та література

Література

  • Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В. М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 424 — 425.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.