Презумпція смерті
Презумпція смерті — юридичне оголошення особи померлою за відсутністю прямих доказів її смерті, наприклад таких як виявлення останків (трупу або скелету) що належали особі. Рішення приймається офіційними інстанціями (наприклад, судом) на підставі непрямих доказів, або ж автоматично у зв'язку з тривалою безвісною відсутністю. Офіційна презумпція смерті має такі ж юридичні наслідки що й звичайна констатація смерті — здійснення спадкування, припинення шлюбу, займання посад, тощо.
В Україні
Згідно із ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена померлою у судовому порядку. При цьому не вимагається, щоб попередньо її було визнано безвісно відсутньою.
Підставами оголошення фізичної особи померлою є:
1. Відсутність особи в місці постійного проживання протягом трьох років з дня отримання останніх відомостей про неї;
2. Відсутність протягом вказаних строків відомостей про місце перебування відсутньої особи;
3. Неможливість встановити місце перебування даної особи, незважаючи на всі вжиті заходи щодо розшуку;
4. Визнання юридично поважними причин, через які заявник просить визнати громадянина померлим.
Ще одна загальна підстава оголошення фізичної особи померлою: фізична особа, яка безвісно пропала у зв´язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи, що заслуговують на увагу, суд може оголосити фізичну особу померлою до спливу цього строку.
Див. також
Посилання
- Правова сторінка // Офіційний сайт Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації